Моніторинг

Поняття архітектури як мистецтва організації простору для певної діяльності людини, викликає необхідність відповідної оцінки архітектурно-просторових якостей навколишнього середовища на будь-якому її рівні (від будинку до міста і регіону). Результати такої оцінки, їх аналіз стають основою для створення спектру прогнозованих дій по формуванню або перетворенню середовища. Однією з форм такого прогнозування стає архітектурний або архітектурно-містобудівний проект (проект будівлі, генеральний план міста, схема районного планування, зонінг тощо).

В цьому значенні архітектурний моніторинг є частиною моніторингу стану навколишнього штучного середовища і вивчає процеси перетворення такого середовища для життєдіяльності людини і суспільства, які невпинно змінюються. Слід зазначити, при цьому, що принципи архітектурного моніторингу ще не відпрацьовані належним чином і він сам представляє для архітектурної науки нову і ще не розроблену сферу.

Середовищні архітектурно-містобудівні принципи архітектурного моніторингу витікають з визначення архітектурних якостей міського простору: «Міський простір повинен створювати візуально активне середовище, стимулювати життєдіяльність, об’єднувати два ключові моменти - форму і діяльність. Міста повинні проектуватися не монотонно завченим технократичним способом, а як художній ансамбль, візуально зв’язаний ходом руху, який розвивається в часі, і представляє колажну систему елементів минулого, теперішнього і майбутнього часів. Такий ансамбль може виникати тільки на основі образної виразності природного ландшафту, з урахуванням кліматичних, візуальних, соціальних особливостей, що створюють кожного разу знову емоційно забарвлене штучне середовище».

Універсальне поняття моніторингу має на увазі систему безперервного спостереження, вимірювання і оцінки стану навколишнього середовища.

Одержувана в ході моніторингу інформація використовується в цілях охорони навколишнього середовища. Процедурну частину моніторингу можна зобразити у вигляді ланцюжка: вимірювання - аналіз - опис - моделювання - оптимізація.

Загальний моніторинг стану навколишнього середовища може здійснюватися на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях.

У вузькому значенні слова під моніторингом розуміють спостереження (контроль), оцінку і прогноз стану навколишнього середовища

Таблиця 1. Складові частки моніторингу

МОНІТОРИНГ

Спостереження за станом навколишнього середовища і за чинниками, що на нього впливаютьОцінка фактичного стану навколишнього середовищаПрогноз стану навколишнього середовища

Таблиця 2. Система понять моніторингу:

Спостереження цілеспрямоване і організоване сприйняття зовнішнього світу, що доставляє матеріал для наукового дослідження.

Вимірюванняпізнавальна процедура, здійснювана на емпіричному рівні наукового дослідження і така, що включає визначення характеристик матеріальних об’єктів (якісних і кількісних).

Оцінкаприйняте науково обґрунтованими правилами і нормами схвалення або засудження різних об’єктів і явищ дійсності, подій і вчинків людей залежно від їх значущості в оцінюваній ситуації.

Аналізпроцес уявного або фактичного розкладання цілого на складові частини. Аналіз (як і синтез) виступає як логічний прийом мислення, пов’язаний з рядом розумових операцій: абстракцією, узагальненням, апперцепцією і т.д. Розчленовування цілого на його частині дозволяє виявити будову досліджуваного об’єкту, його структуру.

12
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою