Фороський маяк

Древній світ знав сім класичних чудес. Майже п'ять тисячоріч тому було ”створено” перше з них - піраміди єгипетських фараонів, потім, через двадцять сторіч, друге - висячі сади у Вавилоні (VII ст. до н.е.), за ним по одному в сторіччя - храм Артеміди в Ефесі (VI ст. До н.е.), статуя Зевса в Олімпії ( V ст. до н.е. ), Мавзолей у Галікарнасі ( IV ст. до н.е. ) і, нарешті, майже одночасно відразу два чуда – Колос Родоський і маяк на острові Форосі ( III ст. до н.е. ).

Це були воістину великі твори древніх майстрів, вони вражали уяву сучасників своєю монументальністю і красою.

Багато архітектурних споруд різних часів і народів вражали уяву не тільки сучасників, але і нащадків. І тоді говорили: “Це одне із семи чудес світу”, віддаючи данину поваги, прославленим чудесам старожитності, признаючи за ними першість і досконалість. Говорили також: “Це восьме чудо світу”, ніби натякаючи на можливість примкнути до чудовій сімки.

За свою довгу історію будівельне мистецтво пройшло величезний шлях від примітивного куреня до найскладніших по своїх планувальних і конструктивних рішеннях споруд. Змінюються уявлення про можливості будівельних матеріалів, змінюються і самі матеріали.

Практично сьогодні можна побудувати все, що підкаже уява архітектора. Питання лише в тому, чи буде це доцільно, красиво, економічно. І от тут й умудреному знаннями зодчому, і “юнаку, що обмірковує життя”, можуть прийти на поміч архітектурні зразки минулого, що зайняли почесне місце в ряду визнаних шедеврів минулого, які являють собою загальнолюдські пам'ятники культури, серед них Фороський маяк.

Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського моря, на західному узбережжі Малої Азії, по берегах Мар¬мурового і Чорного морів, на узбережжі Південної Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовлас¬ницьких держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада. У XII—VII ст. до н. е. у Стародавній Греції відбувся розклад первіснообщинного ладу і з'явилося патріархальне рабовласництво, яке у VIII—VI ст. до н. е. склало основу економічного і політичного життя суспільства. Розвинуло¬ся товарно-грошове господарство, яке зосередилось у рабо¬власницьких містах-державах (полісах). Найбільшими серед них виступали Афіни і Спарта, боротьба між якими за па¬нування в Стародавній Греції була водночас боротьбою між демократією і аристократичною олігархією, що призвело до Пелопоннеської війни 431—404 рр. до н. е. Знесилені війною грецькі поліси в 338 р. до н. е. підпали під владу Македонії. У 146 р. до н. е. територія Греції була включена до складу Римської імперії.

З гомерівського періоду до нас дійшло мало пам'яток, через те, що основними будівельними матеріалами слугу¬вали дерево і невипалена цегла. Періодом розквіту давньогрецької культури є класичний період, який характеризується розвитком філософської дум¬ки (Демокріт, Сократ). До знаменитих споруд елліністичного періоду належать Фароський маяк в Александрії та Башта вітрів в Афінах.

У 332 - 331 рр. до н.е. Олександр Македонський заснував столицю елліністичного Єгипту Олександрію. Тут знаходиться знаменитий Олександрійський мусейон - один із головних наукових і культурних центрів античного світу, а при ньому не менш відома Олександрійська бібліотека, у якій нараховувалося, чи ледве ні 700 тисяч томів грецьких і східних книг.

Олександрія було самим багатим містом свого часу. Багато чудових споруд було зведено в Олександрії. До них належить і Олександрійський маяк на скелястому острові Форос поблизу дельти Нілу.

Використання маяків почалося в глибокій давнині і зв’язано з розвитком мореплавання.

Спочатку це були вогнища, розташовані на високих берегах, а потім штучні споруди. Одне із семи чудес древнього світу - Олександрійський, або Фороський, маяк був споруджений у 283 році до н.е. Будівництво цієї гігантської споруди зайняло усього 5 років, що само по собі дивно.

Основним будівельним матеріалом для нього послужив вапняк, мармур, граніт.

Маяк складався з трьох поставлених одна на іншу веж, що поступово зменшуються. Висота маяка величезна: по одним даним 120 метрів, по описах Ібн-аль-Сайха (XI в.) - 130 -140 метрів, по деяких сучасних публікаціях, навіть 180 метрів.

Підніжжя нижньої вежі квадратне - розмір сторони 30,5 метра. Нижня вежа, заввишки, 60 метрів була складена з кам'яних плит, прикрашених витонченою скульптурною роботою.

1
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою