Зворотний зв'язок

Архітектура народів Середньої Азії (VI – XVIII століття)

Серед пам’яток цього періоду, що збереглися, – ансамбль мавзолеїв володарів держави Тімуридів та їх сімей – Шах-і-Зінда, основні будівлі якого зведені у XIV – XV століттях. Сьогодні цей ансамбль щільно оточує міська забудова, але в минулому навколо нього зеленіла широка стрічка фруктових садів. Мавзолеї розміщені на рельєфі трьома групами – верхньою, середньою і нижньою й зв’язані пішохідним шляхом, який перетинають чартаки (прохідні брами). Назва Шах-і-Зінда означає «живий цар» і походить від стародавньої легенди доісламівських часів, яку проповідники ісламу вирішили використати задля слави нової релігії.

Розповідають, що військо двоюрідного брата самого пророка Магомета – Кусама – застигли зненацька під час намазу невірні і всіх порубали. Та Кусам не розгубився: він узяв свою відрубану голову в руки і спустився у глибокий колодязь, через котрий потрапив до раю. Гробниця Кусама – це найдавніший за часом спорудження мавзолей комплексу Шах-і-Зінда, що зведений ще в ХІ столітті. Це єдина будівля, яку не зруйнували монголи, бо боялися помсти чужого для них, але дуже сильного святого. Поховання біля могили святого Кусама, за середньовічним віруванням, забезпечувало блага та тому світі. Ось чому поруч із мавзолеєм Кусама в XIV столітті були збудовані мавзолеї родини Тамерлана та його родичів.

Отже, основні будівлі ансамблю, що збереглися, належать до XIV – XV століть, коли після скидання монгольського іга тут було створено велику державу Тімуридів. Порівняння різночасових будівель Шах-і-Зінда виявляє поступове збільшення абсолютних розмірів будівель, прагнення до все більшого вертикалізму у вирішенні інтер’єрів і екстер’єрів (низькі півсферичні куполки замінюються на рубчасті; на зміну ним приходять подвійні купола, які з часом стають усе стрункішими, їх ставлять на все більш високі барабани). Не без впливу архітектури караван-сараю зовнішні об’єми втрачають центричність; головний фасад за рахунок його підвищення, художнього збагачування і влаштування входу у високій ніші перетворюється на монументальний портал – пештак. Приземкуваті кубічні будівлі, розраховані на фронтальне сприйняття з близької відстані, перетворюються на стрункі композиції з високо піднесеними на барабанах бірюзовими банями (рис.7.12).

Ансамбль починається вхідним порталом – пештаком, який був побудований за часів онука Тамерлана – знаменитого узбецького вченого Улугбека, а оздоблений вже при сині Улугбека. Про це свідчить напис, викладений з кольорових кахлів в обличкуванні вхідного порталу: «Цю величну будівлю засновано Абд-ал-Азізом-Бахадуром, сином Улугбека, сина Еміра Тімура». За пештаком знаходиться мавзолей Кази-Заде-Румі, видатного астронома і вчителя великого Улугбека. Румі не набув за своє життя ані багатства, ані земель і до знатного роду він також не належав. Але він був найвидатнішим математиком і астрономом і тому Улугбек побудував його усипальницю поруч із мавзолеями емірів та цариць, та ще й зробив її трохи вищою за них. Мавзолей Кази-Заде-Румі складється з двох кубоподібних об’ємів, увінчаних дуже стрункими блакитними куполами на високих циліндричних барабанах. Барабани куполів зовні обходять куфічні (арабський почерк) написи, викладені синіми і блакитними кахлями.Далі сходи ведуть угору, до другого чартаку. Відразу за ним ліворуч і праворуч розташовано кілька мавзолеїв XIV – XV століть. Серед них виділяється мавзолей Шаді-Мульк-ака. Його портал прикрашений мозаїкою з майоліки – кахлів, укритих кольоровою поливою. На цьому мавзолеї вперше з’являється декоративне оздоблення порталу у вигляді сталактитів – пластичного оздоблення напівкупольних перекриттів, що схоже на бурульки, які утворюються на стелі печери від просочування води через грунт. Такі конструкції використовувалися для переходу від площини стін до кривизни купола.

Всього у комплексі 25 мавзолеїв. Здебільшого це кубічні споруди під різними за формою куполами. Купола, портали і стіни мавзолеїв вкриті кольоровими кахлями (рис.7.13).

За третім чартаком височить ансамбль мавзолею Туман-ака, жінки Тімура. Вона померла далеко від Самарканда і так і не була похована у цьому мавзолеї, розташованому неподалік від мавзолею святого Кусама. Мавзолей Туман-ака дуже красивий. Його кахлі і мозаїки – вершина декоративного мистецтва тімурівської доби. Портал виглядає, наче багатий килим, у якому переплетені квіти, геометричні мотиви і написи (арабески). Вирізна мозаїка – дуже трудомісткий, але надзвичайно ефектний вид декору. Кожний її елемент, навіть найдрібніший, – серцевини квітів, стеблини, паростки – вирізані з окремих, дуже точно припасованих один до одного кольорових глазурованих плиточок – кашин. Крихкий і м’який кашин дозволяє випилювати складні криволінійні фігури. Глазур (полива) – склоподібне покриття на керамічних виробах, закріплене випалюванням, - має особливий дзеркальний блиск і дуже чистий глибокий колір. Ця багатобарвна мозаїка дивовижно різноманітна. Використовуються переважно холодні тони: білий, блакитний, зелений, синій, чорний, що найкраще припустимі в умовах жаркого клімату. Кольори за ступенями потемніння створюють рівноступінчастий ряд. У деяких мавзолеях ансамблю Шах-і-Зінда застосована рельєфна майоліка (рис.7.14).

Зодчі, які створили будівлі Шах-і-Зінда, – чудові майстри ансамблю. Мавзолеї, пештаки та інші його елементи зв’язані в єдине ціле завдяки використанню однотипних портально-купольних композицій, загальній системі декору і близької кольорової гами, вмілій розбивці споруд на групи і зіставленню, організації архітектурних картин тощо. Дуже часто як композиційний прийом використовується протизіставлення портальних композицій.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат