МАТЕРІАЛІСТИЧНА КАРТИНА СВІТУ ОЧИМА АСТРОНОМІЇ

Метагалактика і космологія. Галактики, подібно до зір, бу¬вають подвійними, кратними, утворюють групи і скупчення. Біль¬шість галактик зосереджено в скупченнях. Скупчення галактик, як і скупчення зір, бувають розсіяними і кульовими, містять десятки, іноді тисячі членів. Найближче до нас скупчення галактик знаходиться в сузір'ї Діви (мал.) на відстані близько 20 млн. пк (20 Мпк).

Найбільший каталог (складений в Росії) містить близько 30 000 галактик, яскравіших від 15-ї зоряної величини. За допо¬могою потужного телескопа можна сфотографувати багато сотень мільйонів галактик до 23—25-ї зоряної величини, з яких найвіддаленіші важко відрізнити від слабких зір; відстань до них — міль¬ярди світлових років.

В останні роки з'ясувалося, що в просторовому розподілі галактик і їхніх скупчень спостерігається певна закономірність — чарунково-стільникова структура. Стінки цих чарунок, які скла¬даються з безлічі галактик, мають товщину 3—4 Мпк, а розміри самих чарунок близько 100 Мпк. Великі скупчення галактик утворюють вузли цих чарунок.

Уся спостережувана система галактик і їхніх скупчень називає¬ться Метагалактикою. Метагалактика — частина безмежного Все¬світу.

У Метагалактиці діє закон червоного зміщення Хаббла, і ви¬знано, що таке зміщення справді відображає особливості руху галактик, неперервне збільшення відстаней між ними. Це озна¬чає, що галактики віддаляються від нас (і одна від одної) в усі сторони й тим швидше, чим далі вони від нас. Цей процес охоплює всю спостережувану частину Всесвіту, а можливо, і весь Всесвіт, тому його назвали розширенням Всесвіту. На можливість розширення Всесвіту вперше вказав у своїх працях радянський учений О. О. Фрідман (1888—1925) на основі загальної теорії відносності А. Ейнштейна (1879—1955). Зроблено це за кілька років до відкриття закону Хаббла.

Мал. Частина скупчення галактик у сузір’ї Діви.

Наука, що вивчає Всесвіт як єдине ціле, називається кос¬мологією. Більшість існуючих космологічних теорій грунтується на теорії тяжіння, фізиці елементарних частинок, загальній тео¬рії відносності та інших фундаментальних фізичних теоріях і, звичайно, на астрономічних спостереженнях. У космології широ¬ко використовується метод моделювання, вчені будують теоретич¬ні моделі Всесвіту, шукають спостережні факти, на основі яких можна перевірити правильність теоретичних висновків. За¬стосування ЕОМ дає змогу виконувати потрібні при цьому розра¬хунки. Зокрема, такі розрахунки показали, що під дією граві¬таційних сил практично однорідне на самому початку середови¬ще кінець кінцем за мільярди років набуло структури, яка спостерігається у Всесвіті в наш час. Реальний Всесвіт, як виявилося, добре описується моделями розширюваного Всесвіту, з яких випливає, що раніше галактики були в середньому ближче одна до одної, ніж тепер, а 10—15 млрд. років тому середня густина матерії у Всесвіті була настільки великою, тем¬пература настільки високою, що речовина могла існувати тільки у вигляді елементарних частинок. У процесі розширення утворю¬валися хімічні елементи й поступово формувалися галактики, зорі та інші об'єкти. Теорія розширення Всесвіту дає змогу пояснити спостережуване співвідношення вмісту водню й гелію в зорях. Випромінювання, здійснене гарячим газом мільярди ро¬ків тому, ще до утворення галактик, доходить до нас з великих відстаней і досі, тому й назване реліктовим. Існування його було теоретично передбачене задовго до виявлення. Енергія ре¬ліктового випромінювання максимальна в ділянці дуже коротких (міліметрових) радіохвиль. Це випромінювання надходить рівно¬мірно з усіх напрямів неба. Приймаючи його за допомогою радіо¬телескопів, ми дістаємо інформацію про фізичні властивості ре¬човини на ранніх етапах розширення Всесвіту, коли її густина була в сотні мільйонів разів вища, ніж у наш час. Відкриття реліктового випромінювання підтвердило висновки теорії про те, що речовина тоді була гарячою і розподілялась рівномірно.

Що являв собою Всесвіт до початку розширення, на найраніших його етапах, і чи зміниться в майбутньому розширення стис¬канням? Це дуже складні питання, над розв'язанням яких пра¬цюють нині вчені.

Ідеалісти і богослови поспішають скористатися тим, що при¬рода зазначеного явища поки що не вивчена. Вони квапляться зро¬бити вигідний для релігії висновок про те, що початок розширен¬ня Всесвіту був породжений надприродним «божественним актом». Така нічим не обгрунтована вигадка потрібна противникам матеріалізму для нібито наукового підтвердження біблійної леген¬ди про створення світу. Однак усе величезне різноманіття якісних змін матерії, що спостерігаються в процесі розширення Мета¬галактики, відбувається без порушення законів збереження і не потребує ніяких надприродних сил. Відкриття еволюції нашої Метагалактики є грандіозною перемогою людського розуму. Це досягнення означає проникнення людини в глибини Все¬світу, в його далеке минуле і розбиває міф про обмеженість людського пізнання.На противагу релігії, яка приписує все, що відбувається, волі бога і твердить, що світ непізнаванний, наука крок за кро¬ком пізнає Всесвіт, спираючись на здобуті знання, а не на дог¬му чи сліпу віру. Наука строго розмежовує відоме й гадане, гадане і невідоме. Сила науки в її русі вперед. Вона поступово замінює гадане твердо встановленим, а невідоме замінює гада¬ним. Цим наука постійно доводить необмежені можливості пізнан¬ня природи.

1
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою