ЗСУВИ

ЗСУВИ

Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).

Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією влас¬ної ваги.

Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна при¬чина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, пере-зволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви вини¬кають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швид¬кість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, серед¬ніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угід¬дя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, у 1911 р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой із його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив зава¬льне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси відбуваються і зараз у м. Чернівці.

Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності.

При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку опо¬віщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.

Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння.

Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід у резуль¬таті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильно¬го проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо.

Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. У ре¬зультаті значних обвалів у долинах річок утворюється озеро (наприклад, озеро Ріца на Кавказі). До різновидів обвалів також належать каменепади, обвали ґрунту й обру¬шення льодовиків.

Доволі поширені каменепади на схилах із крутизною 30° і більше. Розміри пада¬ючого каміння незначні, загальний об'єм каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю 150—200 км на годину. Удар каменю діаметром 20 см і більше смертельний для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних злив.

Каменепади найбільш небезпечні на автомобільних дорогах, розташованих у кру¬тосхилих ущелинах.

Обвали ґрунту відрізняються від каменепадів більшим об'ємом і купчастістю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить значну відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину.

Обвали льодовиків виникають в основному від землетрусів. Потік, який виникає після обвалу, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.

ПОВЕНІ

Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені.

1
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою