ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Якщо говорити про середньовічну літературу, то на території сучасної Англії збереглися пам'ятники рунічної писемності англосаксів (написи на мечах і предметах домашнього побуту, напис на висіченому з каменю хресті в селі Рутвелл у Шотландії). Відомо про існування пісень, що виконувалися під час весільних і похоронних обрядів, у процесі праці, під час військових походів. Сказання, легенди і пісні передавалися з роду в рід. Їх виконували співаки, що малися в кожнім племені.

Розрізнялися співаки-поети (скопи), що були творцями пісень, що виконуються ними, і співаки-виконавці (глимени), що виконували пісні, створені іншими.

Язичеські жреці забороняли записувати поетичні твори; їхній запис почав здійснюватися ученими ченцями після прийняття християнства. Але записано було далеко не всі; багато записів не збереглися, а багато які з них неодноразово змінювалися надалі і піддавалися християнізації.

Датування збережених творів представляє значні труднощі. Точні дати створення багатьох творів середньовічної літератури не встановлені. Час виникнення твору, його первісний запис і поява збереженої дотепер редакції не завжди збігаються.

Так, найбільш значний зі збережених творів середньовічної поезії – поема Beowulf – дійшла до нас у списках Х в., а виникнення цього пам'ятника відноситься приблизно до VIII ст. Перше англійське видання поеми здійснене в 1833 р.

Beowulf – один зі зразків середньовічного героїчного епосу. Поема виникла на основі стародавніх німецьких переказів, що відносяться до язичеських часів. Ці перекази з'явилися в середовищі німецьких племен задовго до їхнього переселення на територію Британії. Дія поеми відбувається на берегах Балтійського моря, і в поемі немає згадування про Британію.

Beowulf оповідає про пригоди відважного геатського витязя Беовульфа, який позбавив Данію від страшного морського чудовиська Гренделя.

По своєму складу поема про Беовульфе — явище складне. Редакція, що дійшла до нас, свідчить про те, що покладені в основу оповідання казкові мотиви були перероблені згодом відповідно до принципів героїчної епопеї. Мотиви сказань часів раннього середньовіччя (опису боїв з морськими чудовиськами і драконом, що мають паралелі з народних казках і ісландських сагах) сполучаються в поемі з елементами, що свідчать про більш пізню переробку їх у дусі християнської релігії. З тексту поеми зникли імена язичеських богів, але згадуються біблійні імена (Авель, Ний) і біблійні перекази (про потоп); Грендель названий нащадком Каїна, а морські чудовиська — виплодком пекла; у вуста Беовульфа вкладені наставляння християнського характеру. У поемі неодноразово згадується про втручання бога в події, що відбуваються, (Беовульф перемагає чудовисько, тому що цього бажає бог); у першу частину поеми включені рядки.

Книга стає більш прив’язаною до реального життя, що позначилося на її форматі, котрий значно зменшився, набуває поширення навчальна література, а також записи поетичних та прозових творів. Створення книг перестає бути справою виключно церковних осіб.

Література XII—XIII ст. мала переважно викриваль¬не спрямування щодо існуючих порядків. Особливе місце займала поезія вагантів (від німецького — бродячі люди), які вперше з'явились у Німеччині і Франції. Творчість вагантів була вільнодумною, бешкетною, а отже дуже далекою від аскетичних ідеалів середньовіччя — вони оспівували безтурботні веселощі, вільне життя, викривали зажерливість католицького духовенства.

У XI—XII ст. сформувався героїчний епос. Найбільш відомим твором цього жанру у Франції стала "Пісня про Роланда", у якій підступній зраді протиставляється патріо¬тична вірність. Задля свого сеньйора головний герой гото¬вий витерпіти великі страждання і, навіть, віддати своє життя. Видатною пам'яткою німецького героїчного епосу є "Пісня про Нібелунгів", у якій розповідається про заги¬бель Бургундського королівства під ударами гунів у 437 р., звеличуються лицарські звичаї Німеччини XII ст. Мораль¬но-етичний образ лицаря наділявся рисами, які можуть бути визнані загальнолюдськими моральними цінностями, — лицар повинен молитись, уникати гріха, пихатості та не¬гідних вчинків, захищати вдів і сиріт, воювати лише за справедливу справу.

При дворах сеньйорів з'явилася куртуазна поезія, що прославляла інтимні почуття і культ служіння "прекрасній дамі". Цей культ займав центральне місце у творчості тру¬бадурів — провансальських поетів, серед яких були і ли¬царі, і великі феодали, і прості люди. Поезії трубадурів властива різноманітність жанрів: пісні любовні, ліричні, політичні, пісні, які висловлюють тугу з приводу смерті якогось сеньйора. Великою популярністю користувалися й куртуазні романи з таємничими пригодами, зачарованими людьми, чудотворними явищами тощо.

1
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою