Зворотний зв'язок

Культура Німеччини

Німеччина - держава в Центральній Європі. Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією. Омивається Північним і Балтійським морями.

На території Німеччини існує 43 природних парки (Бергштрасе-Оденвальд, Гарц, Пфальцекський Ліс та інші) і 35 заповідників (охорона типової флори, фауни і природних ландшафтів у цілому).

Історичний період, протягом якого Німеччини не існувало як цілісної держави, суттєво вплинув на формування культури німецької нації.

Культура Німеччини сходить корінням в глибоку стародавність. Римські історики писали про існування у давніх германців пісень міфологічного і героїчного характеру. До перших вцілілих пам'ятників німецької словесності відносяться уривок героїчної "Пісні про Хільдебранда" (початок IХ ст.) і "Мерзебурзькі заклинання" (початок Х ст.).

У ХІІ-ХШ ст. отримав розвиток героїчний епос на сюжети з давньої історії: "Гудуруна" (1240 р.), "Пісня про Нібелунга" (бл. 1200 г.), "Равенська битва" (середина ХШ ст.) й інші. У цей час виникає, так звана, "куртуазна" література, у якій оспівуються подвиги лицарів і їхнє служіння вірі. Її жанрами стають рицарська лірика - мінезингери, і рицарські романи. Яскравими представниками цих жанрів були Вальтер фон дер Фогельвейде, Генріх фон Фельдеке й інші.

ХШ ст. у Німеччині - це затвердження готичного стилю в мистецтві, що, базуючись на придворно-рицарській культурі, з'явився визначальним напрямком у розвитку культури всієї середньовікової Європи. Німецька готика - це собори в Лимбурзі і Бамберзі, Кельні, Фрейбурзі тощо. Це скульптура, яка передає пластику і рух людських тіл ("Золоті ворота" у Фрейберзі, скульптури Бамберзького собору, собору в Наумбурзі тощо). У мальовничих готичних мініатюрах плескатість зображення змінюється його об`ємністю. З'являється живопис по склу - вітражі.

У другій половині ХШ ст. зі зростанням міст і розвитком ремесел виникає бюргерська література, а на противагу рицарському мінезингу з'являється поезія ремісників - мейстерзінгери.

В якості літературної мови, починаючи з ХШ ст., виступає верхньонімецький діалект.

ХV-ХVП ст. - час, коли політична роздробленість Німеччини негативним чином відбивалася на розвитку її культури. Культурне життя існувало здебільшого при князівських палацах. Разом з тим, це був період початку німецького Відродження. Найвищого розквіту мистецтво Німеччини досягло на початку ХVI ст. У цей час працювали такі найвидатніші німецькі живописці, графіки, теоретики мистецтва й учені, як А. Дюрер (1471-1528), Л. Кранах (1472-1553), Г. Гольбейн, М. Грюневальд (1460-1528), Бургкмайр (1473-1531) й інші. Скульптура творилася такими великими майстрами, як А. Крафт (1455-1509), П. Фішер Старший (бл. 1460-1529) й інші. У скульптурних творах цього періоду вперше з'являється портрет.

Архітектура епохи Відродження у Німеччині - це бароко. Найбільш значним архітектором цього часу був Е. Голль (1573-1646). Найбільшим вкладом у розвиток літератури в цей період були праці М. Лютера, його духовні пісні й гімни, і особливо переклад Біблії німецькою мовою. У 1678 році у Гамбурзі відкрився перший Національний музичний німецький театр. Перша німецька опера була написана Г. Шютцем (1585-1672). Органісти Д. Букстехуде (1637-1707), Г. Бем (1661-1733) й інші були безпосередніми попередниками великих німецьких композиторів І. С. Баха (1685-1750) і Г. Ф. Генделя (1685-1759).

У ХVШ ст. німецька культура продовжила розвиток під знаком буржуазного Просвітництва. Першим представником Просвітництва у Німеччині був І. Готшед (1700-1766), який проголосив першість "здорового сенсу" в науці і літературі.

Відомими літераторами цієї епохи були: поет Г. Клопшток (1724-1803) - попередник літературного руху 70-х років ХVШ ст. "Буря й натиск", М. Віланд (1733-1813) - поет, сатирик і романіст, автор просвітницького "роману виховання" "Агатон". Засновником романтичного напрямку в німецькій літературі став барон Гарденберг, відомий під псевдонімом Новаліс (1772-1801). Його ідеї розвивав у своїх численних творах літератор, публіцист і філософ Фрідрих Шлегель (1772 - 1829). Першим представником класицизму в німецькій літературі став Г. Лессінг (1729-1781), який обґрунтував реалістичну естетику національної німецької літератури. Великими представниками німецького (Веймарського) класицизму кінця ХVШ ст. були І. В. Гете (1749-1832), І. Ф. Шіллер (1759-1805) та І. Г. Гердер (1744-1803). Яскравим представником романтизму в німецькій літературі був Т. Гофман (1776-1822). Архітектура ХVШ ст. - це пишне, монументальне бароко, її творці Б. Нейман (1687-1753), А. Шлютер (1664-1714), М. Д. Пеппельман (1662-1736). У другій половині ХVШ ст. в мистецтві Німеччини починають виявлятися тенденції класицизму. Ідеологом класицизму в Німеччині був мистецтвознавець І. І. Вінкельман (1717-1768). У ХVШ ст. у Німеччині отримало великий розвиток мистецтво порцеляни, що завоювала світову славу. Родоначальником німецької класичної філософії став Еммануїл Кант (1724-1804).У ХVШ ст. найвидатнішим представником музичного мистецтва був Л. Бетховен (1770-1827).


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат