Державна підтримка і можливості самореалізації творчої молоді в Україні

Молодь як соціально-демографічна група характеризується не лише віковими ознаками, але й специфікою соціального становлення, особливим місцем у структурі суспільства.

В Україні, для якої одним із найважливіших завдань є громадянське, національно-патріотичне та творче виховання дітей і молоді, їх залучення до соціально-політичних, економічних перетворень, мистецьких зрушень, процесу інтеграції до світової спільноти, проживає понад 11 млн. молодих громадян, що становить 22,6% населення країни.

На сьогодні актуальною проблемою для нашої країни є дефіцит висококваліфікованих працівників – фахівців високого рівня в різних галузях. Тому вирішення проблем обдарованості, творчості, інтелекту поступово переростає у послідовну державну політику, спрямовану на адекватне стимулювання творчої праці фахівців, захист таланту. Створення умов, які забезпечували б виявлення і розвиток обдарованих дітей, реалізацію їх потенційних можливостей, стає одним з пріоритетних соціальних і державних завдань [1].

Забезпечення соціального становлення і розвитку молоді, реалізації її конституційних прав та свобод завжди потребувало й потребує посиленої координації зусиль держави і громадськості в цьому напрямі. Саме тому необхідним було прийняття Верховною Радою України відповідних документів, зокрема – Закону України "Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки".

Мета Програми – створення сприятливих політичних, соціальних, економічних, законодавчих, фінансових та організаційних передумов для життєвого самовизначення і самореалізації молоді, розв'язання її нагальних проблем.

Основними напрямами виконання Програми є:

– сприяння творчому та інтелектуальному розвитку молоді. Зокрема – створення умов для всебічного розвитку особистості, навчання обдарованих дітей та молоді, запровадження системи цільового забезпечення талановитої студентської молоді працевлаштуванням у наукових установах, створення умов для реалізації творчих ініціатив молоді,

– інтеграція молоді до світової та європейської молодіжної спільноти. Це передбачає розширення можливостей для підвищення кваліфікації та стажування талановитої молоді за кордоном за рахунок фінансової підтримки спеціальних міжнародних програм, сприяння міжнародному молодіжному обміну між містами-побратимами, навчальними закладами, молодіжними громадськими організаціями та їх спілками, організацію й проведення міжнародних творчих виставок, музичних, фольклорних, театральних фестивалів, конкурсів і концертів, а також міжнародних наукових, інформаційно-методичних та інших заходів для молоді та ін. [2].

В результаті виконання Програми очікується формування у молоді основ гуманістичного світогляду, пріоритетності високих моральних, культурних, загальнолюдських цінностей, утвердження почуття патріотизму та національної самосвідомості, залучення юнаків та дівчат до оволодіння культурними цінностями українського народу, сприяння розвиткові професійної та самодіяльної художньої творчості, посилення роботи творчих спілок та об'єднань, клубів за інтересами, розвиток сучасної індустрії дозвілля молоді [3].

Стимулювати й підтримати культурні події, пов'язані з творчою молоддю в Україні, покликана також “Програма підтримки творчої молоді в Україні”, розроблена Міністерством культури і туризму України з ініціативи Державного підприємства "Форум творчої молоді України" – всеукраїнської творчої спілки, що лобіює інтереси творчої молоді в Україні. Її головою є відомий режисер і продюсер С. Проскурня.

У Програмі конкретно заявляються вікові обмеження – з 18 до 35 років, а також декларуються основні напрямки, за якими здійснюється підтримка. Таких напрямків п’ять: музика, література, візуальне мистецтво, кіно й телебачення як одне, театр або сценічні мистецтва (включаючи танок, перформанс та ін.). Основна ідея: у суспільстві потрібно створити певну систему конкурсного відбору творчих проектів. Для цього треба сформувати громадські мистецькі або експертні ради, які на засадах якомога ширшого обговорення і прозорості будуть здійснювати відбір цих проектів як в регіонах, так і в центрі [4].

С. Проскурня вважає, що це має змінити відносини держави та молодих митців: "Кошти від держави будуть розподілятися абсолютно прозоро через систему експертних рад, членів яких будуть обирати самі митці". Сам, Форум як подія і як організація, – це логічний наслідок розвитку процесів в царині культури [5].Ще одним нормативним документом, метою якого є забезпечення підтримки обдарованої молоді шляхом створення умов для її творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку, є прийнята в 2006 році Міністерством освіти і науки України “Державна програма роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 рр.”. Найголовнішими завданнями цього документу є налаштування загальнонаціональної системи виявлення та відбору обдарованого юнацтва, визначення стратегії роботи з ним, розроблення нових напрямів роботи з такою молоддю шляхом створення науково-методологічного підґрунтя для розвитку ефективних систем виявлення, навчання і професійної орієнтації обдарованих молодих людей.

Існують два шляхи для оптимальної реалізації Державної програми. Перший – збереження існуючих обсягів бюджетного фінансування. Другий – щорічна державна підтримка в межах 15 млн. грн., що дозволить до 2010 р. створити загальнонаціональну систему пошуку, розвитку, підтримки обдарованої молоді та сформувати сприятливі умови для реалізації її здібностей в Україні [6].

Усі Програми є надзвичайно важливими, бо творча молодь в Україні дійсно потребує особливої уваги. Генії, талановиті особистості належать до унікального національного багатства. Вони мають бути захищені так само, як і культурна спадщина в цілому.

Надаючи митцю право творчого волевиявлення, держава таким чином відмежовується від впливу на його творчий процес. У той же час, запорукою захисту цього права є відповідальність митця. Це й визначає пріоритети державної політики в мистецькій галузі, якими є:

• збереження й актуалізація національної мистецької спадщини,

• підтримка академічних напрямків мистецтва,

• сприяння підвищенню мистецького професіоналізму, підтримка й відродження масової мистецької освіти,

• підтримка молодих митців та мистецьки обдарованих дітей,

• матеріально-технічне переоснащення мистецької галузі,

• популяризація українського мистецтва у світі [1, 23].

Для того, щоб ці пріоритети стали досяжними, потрібно докласти чималих зусиль. Сучасне мистецтво – це сучасне кіно, сучасний живопис, академічна музика. Як не парадоксально, але саме молода, прогресивна творча енергія не завжди знаходить для себе місце. Наприклад, академічні театри не дуже поспішають надати молодим митцям місце для експериментів, а ці експерименти все ж відкривають шлях до перспектив [7].

У засобах масової інформації статті про знекровлення й розклад вітчизняного театрального мистецтва, як правило, починаються й закінчуються констатацією відсутності талановитої режисури та обдарованої молоді, здатної прийти і перемогти. Насправді ж креативного потенціалу українського театру вистачить на всі обласні центри країни. Просто театрові бракує не стільки творчих ідей, скільки реальних умов для їх адекватного втілення, динамічних організаційних структур, мистецьких вільних зон. Інакше кажучи, не вистачає сучасного театрального менеджменту, здатного захистити вітчизняний театральний ринок [8].

Так, Д. Богомазов, керівник муніципального театру „Вільна сцена” (який вже п’ять років не має свого приміщення), розповідає: „У вітчизняному театрі жодними „революційними” методами нічого не зміниш: потрібно просто послідовно творити. Щоб нормально працювати, мені потрібно щонайменше дві складові – майданчики та фінансування... Ми весь час говоримо, що немає нині в Україні перспективних режисерів, молодих театральних художників, велика проблема із сучасною драматургією. Але звідки їм взятися, якщо поля для пошуку „свого” театру в молодих немає. Україна – країна неймовірно талановитих людей, тільки їм треба дати можливість проявитися” [9].

За словами головного режисера Національного театру опери та балету Д. Гнатюка, сьогодні в оперній трупі працюють 58 солістів. “Вони фактично лише рахуються в штаті, а не працюють на повну силу, – з гіркотою говорить режисер. – У жодній виставі немає трьох складів. А це говорить про відсутність резерву. У нас активно працюють чотири-п’ять співаків. У театрі не вистачає басів, баритонів, мецо-сопрано, тенорів. Співачки щонайбільше раз на місяць виходять на сцену. Для них немає роботи, втрачається кваліфікація. Бракує драматичних сопрано і тенорів. Мене хвилює, що тільки-но наші співаки “опiряться”, як тут же шукають шляхів виїзду за кордон. Сьогодні, крім цікавої роботи, у нас немає важелів, щоб утримати акторів. Ось і виходить, що ми виховуємо таланти, а плодами нашої праці користуються зарубіжні імпресаріо” [10].Як сумне й реальне підтвердження цих слів – ситуація, що склалася з молодою обдарованою співачкою С. Довгань. Дівчину прийняли до групи стажерів Національної опери України, та за рік стажування їй жодного разу не вдалося вийти на сцену. Лише через півтора роки їй запропонували співати у „Травіаті”. Нині вона навчається в аспірантурі Аугсбургської консерваторії ім. Л. Моцарта, а працює в опері міста Хаген (Північна Вестфалія). Щоб потрапити до трупи цього театру, українська співачка витримала жорсткий відбір – 104 претенденти на два місця. С. Довгань зізнається, що мріяла співати в Україні, та життя триває… А чекати по півтора роки на те, щоб виконати одну партію у виставі, просто неможливо [11].

Звичайно, час від часу театр влаштовує концерти „молодих оперних зірок”. Саме час від часу, бо певної індустрії для їхньої розкрутки та презентації немає [12].

Щодо лялькових театрів, яких у нашій столиці не так уже й багато, то тут ситуація не набагато краща. Однак директор Київського академічного театру ляльок М. Петренко всіма силами намагається її виправити, вводячи до основного складу акторів молодих митців. „Молодь, – говорить Микола Іванович, – це 3-й курс студентів театрального інституту під художнім керівництвом Л. Попова. Зараз у них просто студентська практика, але згодом вони, можливо, увіллються в трупу, принесуть із собою новий, свіжий струмінь. Це було б дуже доречним, адже в театрі сьогодні грають, головним чином, актори середнього віку і більш старші. А для створення вистав для дітей так необхідний юнацький ентузіазм та енергія” [13].

Також на сьогодні одним із найактуальніших питань культурної політики є формування основних засад ефективного функціонування національної кінематографії та створення необхідних умов для гармонійного розвитку вітчизняної кіноіндустрії [14, 33].

І хоча нові українські фільми не завжди можна переглянути по телебаченню і в кінотеатрах, – “обличчя” українського кіно поступово змінюється. До реалізації фільмів, – як короткометражних, так і повнометражних, – залучено молодих талановитих кінематографістів, призерів вітчизняних і міжнародних кінофестивалів [14, 34].

Особливістю кіновиробництва 2006 року стала велика кількість фільмів-дебютів – 12. За державні кошти було випущено 4 ігрові („Філософія” – творче об’єднання „Дебют” Національної кіностудії ім. О. Довженка, режисер-постановник А. Пасікова, „Світлячки” – студія „Кінематографіст”, режисер-постановник Н. Кошман, „Оксамитовий сезон” – режисер-постановник О. Хребтова. „Старша сестра” – режисер-постановник Н. Ковальова) і 3 науково-популярні („Жили собі були” – режисер-постановник О. Бойко, „З найкращими побажаннями! Енвер” – Національна кінематика України, режисер-постановник В. Мельникова, „Замки України” – студія „Укркінохроніка”, режисер-постановник А. Сухарєв) фільми, з яких поки що тільки один („Філософія” А. Пасікової) мав успішну прем’єру в київському Будинку кіно. Усі сім фільмів засвідчують перспективність наших молодих кінематографістів [15].

Також на ХV Міжнародному кінофорумі "Золотий Витязь" п’ять робіт молодих українських кінематографістів були відзначені срібними нагородами з формулюванням: "Молодим режисерам України, що зберігають найкращі традиції національного кіно". Це фільми короткого метру: "Воскресіння" (режисер О. Голосій), "Жар-птиця" (режисер А. Марченко), "Стояла собі хатка" (режисер О. Фетисова), "Світлячки" (режисер Н. Кошман), "Жили-були" (режисер О. Бойко) [16].

Забезпечення кадрового оновлення, створення самодостатнього й конкурентноспроможного вітчизняного мистецького продукту – основні завдання молодого українського кінематографа [14, 28].

Загалом, основні проблеми в реалізації державної політики щодо підтримки творчої молоді полягають в наступному:

• попри чималу кількість нормативних актів у культурно-мистецькій сфері, її нормативна база й досі залишається недосконалою,

• мистецькі заклади, зорієнтовані, передусім, на “високе” академічне мистецтво, є неприбутковими, а їхня діяльність напряму залежить від бюджетного фінансування,

• стан матеріально-технічного забезпечення мистецьких закладів, у яких навчається творча молодь, є вкрай незадовільним,

• прагнучи “вижити” за будь-яку ціну, керівники багатьох мистецьких закладів змушені широко практикувати оренду приміщень комерційним структурам, що шкодить основному профілю діяльності,

• через недостатнє фінансування, молоді митці не мають можливостей для розвитку свого таланту,

• соціальний престиж митця в Україні є дуже низьким [1, 24].

Справді, відсутність відповідної державної політики, економічних важелів підтримки молодих творців, на жаль, не є стимулом для розвитку таланту. Проте поки досвідчене покоління працівників творчої ниви чекає дотацій від держави, сама творча молодь переконує: треба покладатися на власні сили, плідно й натхненно працювати, створюючи конкурентоспроможний товар, який оцінять за найвищими мірками, а згодом і купуватимуть [17].Так, восени 2004 року на базі Київського вищого музичного училища ім. Р. Глієра, в рамках співробітництва з міжнародною музичною організацією Jeunesses Musicales International, було проведено всеукраїнський конкурс, на якому відбирали музикантів для Всесвітнього молодіжного оркестру Jeunesses Musicales, котрим керує іспанець Ж. Вінсент. У підсумку до складу оркестру було прийнято 8 наших музикантів. Такого раніше ніколи не бувало! Вперше Україна вийшла на такий рівень – зазвичай, від однієї країни беруть одного-двох музикантів. Потім в Іспанії відбувся остаточний відбір до оркестру, і за результатами голосування міжнародного журі, до роботи у Всесвітньому молодіжному оркестрі Jeunesses Musicales було запрошено 6 молодих українських музикантів: Д. Шайхатарову – скрипка (Севастополь), Х. Креховецьку – скрипка (Київ), П. Круглову – альт (Київ), В. Гніду – альт (Київ), М. Бабич – віолончель (Київ), І. Завгороднього – контрабас (Одеса). За умовами Всесвітнього молодіжного оркестру Jeunesses Musicales, молоді музиканти підписали дворічний контракт на участь у двох сесіях: літній 2005 року (гастролі в Іспанії та Китаї) та зимовій 2006 року (гастролі у країнах Європи) [18, 19].

З нагородами повернувся на батьківщину одеський муніципальний молодіжний камерний хор „Віват” – єдиний колектив, який представляв Україну на міжнародному молодіжному фестивалі „ХХІХ Бидгоські музичні імпресії”, що проходив у Польщі в липні 2006 року. Створений лише два роки тому випускницею Одеської музичної академії Л. Кушнерук, хор за короткий час зумів стати лауреатом та дипломантом п’яти міжнародних і всеукраїнських фестивалів. У Польщі колектив дав сольний концерт в органному залі музичної академії [20].

На черговому фортепіанному конкурсі Wideman – престижному змаганні молодих виконавців, яке традиційно проводиться в місті Шревепорт (Луїзіана, США), – також переміг українець. Срібну медаль та грошову премію отримав музикант з Луганська О. Колтаков [21].

Кліп молодої співачки, солістки Київської муніципальної опери О. Гребенюк, представлений каналом М1, виявився найкращим у Європі. Він переміг на конкурсі „Євровідео”, створеному як альтернатива „Євробаченню” [22].

Обдарована молодь України заявляє про себе на різноманітних міжнародних та всеукраїнських конкурсах, фестивалях, пленерах. Тим самим вона допомагає своїй країні зайняти та утвердити почесне місце в світовій мистецькій еліті [23].

Особливої уваги заслуговують заходи, які проводяться в Україні й спрямовані на пошук та реалізацію молодих талановитих митців.

Зокрема, Міжнародний фестиваль Київської організації Національної спілки композиторів України "Музичні прем’єри сезону", який завжди презентує широку панораму стильових і жанрових напрямків творчості сучасних українських та закордонних композиторів, відкриває нові можливості для молодих обдарованих музикантів. Подією фестивалю у 2005 році став концерт студентів Київського державного вищого музичного училища ім. Р. Глієра "Молоді виконавці – композиторам України” [24].

Конкурс молодих виконавців пам’яті В. Горовиця, якого так бракувало українським музикантам, допомагає заявити про себе молоді, наділеній надзвичайним даром. 2002 року конкурс пам’яті В. Горовиця став членом Європейської спілки молодіжних організацій (ЕМCY), а ще через 2 роки увійшов до складу Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). Такий статус в Україні має лише він. Головна мета – вивести на міжнародну орбіту, допомогти засвітитися на світовому небокраї талановитим дітям, юнацтву [25].

У Запоріжжі традиційно проводиться Міжнародний конкурс молодих музикантів М. Стріхаржа. Ця подія завжди приносить щось нове в розуміння творчого процесу як юними музикантами, так і їхніми численними шанувальниками. Щоб показати свою віртуозну гру, у Запоріжжі збираються музиканти з регіонів України, Польщі, Росії, Молдови і Білорусі. Традиційні учасники престижного творчого змагання – талановита молодь, яка навчається в спеціальних музичних закладах Херсона й Запоріжжя, Запорізької, Донецької, Чернігівської областей [26, 27].

Зважаючи на пріоритети держаної політики у сфері мистецтва, держава заохочує залучення широкого загалу суспільства до творчого процесу, духовного самовираження. Намагається знайти шляхи підтримки таланту, артистичних здібностей професійних митців.

Одним із таких шляхів є гранти й премії, якими відзначають мистецьку молодь.

Наприклад, у 2006 році виплачені щорічні гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення й реалізації творчих проектів у галузі образотворчого, музичного, драматичного мистецтва і кінематографії, а також молодим письменникам. Загальна сума державної фінансової підтримки молодих митців склала 230,9 тис. грн.Згідно з Розпорядженням Президента України В. Ющенка "Про призначення грантів Президента України для обдарованої молоді на 2007 рік", 60 молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та молодим письменникам для створення і реалізації їхніх творчих проектів було призначено гранти в розмірі від 8 до 75 тис. грн. [28].

Також щороку до Дня молоді присуджується премія Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави. З 2005 року вона – єдина молодіжна премія, що присуджується урядом і має назву „Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України”. У 2006 році на премію претендували 194 особи з різних регіонів України, з яких лауреатами стали 60. Премія має 6 номінацій: „За виробничі досягнення”, „За наукові досягнення”, „За творчі досягнення”, „За спортивні досягнення”, „За особисту мужність” та „За внесок у розвиток молодіжного руху” [29].

З 1 січня 2006 року стипендія київського міського голови для талановитої молоді становить тисячу гривень на місяць. Щороку надається 50 таких стипендій (у 2003-2005 рр. розмір виплат складав 500 грн.). На її здобуття можуть претендувати кияни, молодь віком від 14 до 35 років: учні, студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, працівники, викладачі, молоді митці, спортсмени, які здійснили особистий внесок у розвиток виробництва, науки, освіти, культури і спорту столиці [30].

10 років тому для талановитої молоді України письменницею і кінодраматургом Т. Куштевською та меценатом Д. Карренбергом із Німеччини було засновано літературну премію. Засновники поставили за мету підтримати експериментально-інтелектуальний напрям в українській літературі, духовні пошуки молоді, яка шанує досвід попередників. Всього за час існування премії в конкурсі взяло участь близько 300 молодих українських авторів, 27 з них було визнано лауреатами [31].

Важливою й почесною для молодих музикантів є премія, названа ім’ям видатного українського композитора Б. Лятошинського (засновники – Міністерство культури і туризму України та Національна спілка композиторів України). У 2006 році лауреатом стала молода композиторка зі Львова Б. Фроляк. Її відзначили за Концерт для кларнету з оркестром, який вона написала на замовлення відомого польського музиканта В. Мрозека. Незважаючи на свою молодість, Б. Фроляк дістала визнання, і тепер сама навчає творчу молодь у Львівській консерваторії. Це – не перша відзнака композиторки. П’ять років тому вона стала лауреатом премії ім. Л. Ревуцького, отримала стипендії від німецької фундації імені Ернста фон Сіменса та Міністерства культури Польщі. В її доробку – твори різних жанрів: хорові, симфонічні, камерно-інструментальні, вокальні [32].

У 2006 році ще одну, не менш важливу музичну премію – ім. Л. Ревуцького – отримав молодий український композитор А. Матвєєв, який навчається в Національній музичній академії України ім. Чайковського як асистент-стажист в класі Г. Ляшенка. Твори молодого митця виконувалися в рамках „Музичних прем’єр сезону”, „Київ Музик Фесту”, форуму „Музика молодих” [33].

Ще однією формою підтримки обдарованих митців у нашій державі є створення та діяльність відповідних фондів.

Особливого значення участі юних та молодих талантів у різноманітних акціях – благодійних дійствах, концертах, фестивалях – надає Український фонд культури. З 1991 року діє одна з головних програм Фонду – „Нові імена України”. Мета – підтримка юних талантів, допомога їм у творчому становленні, вдосконаленні фахової майстерності, сприяння подальшому навчанню. Фонд встановлює щорічні стипендії, допомагає в придбанні якісного інструментарію, турбується про оздоровлення стипендіатів та дипломантів згаданої програми. Для координації різної за формами й завданнями діяльності створено Опікунську Раду, до складу якої залучено компетентних діячів культури, видатних митців України. Український фонд культури, Кримське республіканське, обласні та міські відділення УФК, члени Опікунської Ради постійно надають стипендіатам і дипломантам фахову і, за можливості, матеріальну підтримку. Сприяють у навчанні та підвищенні професійного рівня через майстер-класи. Допомагають взяти участь у конкурсах, концертах, благодійних творчих імпрезах в Україні та за її межами [34].

Загалом у 2005 році в 15-му Всеукраїнському огляді-конкурсі юних дарувань за програмою „Нові імена України” взяли участь 157 музикантів, вокалістів, художників, поетів і прозаїків з усіх куточків України. За результатами змагань 40 переможців стали лауреатами, долучившись до тих понад 500, що здобули це звання за всі 15 років дії Програми. Дипломами та подарунками відзначено 65 учасників. Чимало колишніх учасників програми „Нові імена України” нині вже стали визнаними майстрами й успішно працюють на ниві національної культури [35].У грудні 1995 року в Україні було засновано однойменний Міжнародний благодійний фонд конкурсу імені знаменитого українського піаніста В. Горовиця. З того часу в культурних колах України й світу фонд набув визнання як ініціатор і організатор багатьох мистецьких акцій, програм і проектів. Серед них – міжнародні конкурси молодих піаністів, фестиваль „Київські літні музичні вечори”, „Літня музична академія” та інші. Фонд видає книги, наукову й нотну літературу, випускає компакт-диски та іншу продукцію. На свої концерти й конкурси Фонд збирає найталановитішу молодь і досвідчених високопрофесійних музикантів [36, 37].

Міжнародний благодійний фонд “Ейдос” з 1 вересня 2006 року до 30 травня 2007 року вперше проводить Міжнародний відкритий конкурс візуальних мистецтв для молодих митців “Ейдос-2006”, присвячений темі створення музею сучасного мистецтва. Конкурс покликаний привернути увагу широкої громадськості до українського сучасного мистецтва, допомогти творчій молоді розкрити свій потенціал, реалізуватися в країні та світі [38].

Всеукраїнський благодійний фонд Надії і Добра з 2001 року реалізує програму „Діти – надія України”. Програма спрямована на підтримку талановитих, обдарованих дітей і молоді, допомогу в становленні та розвитку молодих талантів, збереження національних культурних традицій, популяризацію українського мистецтва, зміцнення позитивного іміджу нашої країни за кордоном [39].

Представлення інтересів діячів сучасного, експериментального, фундаментального мистецтва України, а також його новітніх напрямків є метою благодійного Фонду “Асоціація діячів сучасного мистецтва України”. Фонд існує вже кілька років. В Україні сьогодні не сформовано на достатньому рівні рух громадських некомерційних організацій у сфері культури. Однак у сучасному мистецтві працює велика кількість діячів, які формують реальну сучасну культуру. Діячів, які, іноді співпрацюючи з організаціями, не ідентифікують себе з наявними формами громадських організацій. Тому саме Асоціація діячів сучасного мистецтва України – як об’єднання фахівців, експертів і практиків у галузі сучасного мистецтва – може мати максимальну ефективність і продуктивність для досягнення поставленої мети.

Що не менш важливо – членами Асоціації є професійні діячі сучасного мистецтва України. Зокрема, й молоді митці [38].

З метою консолідації певного інтелектуального потенціалу, Асоціацією було реалізовано творчий проект для молоді – створення арт-порталу:

http://www.artportal.org.ua

Цей інструмент може бути корисним для всіх, оскільки узагальнює інформацію з усіх видів мистецтва, – незалежно від спеціалізацій митців, які є членами чи прихильниками Асоціації [4].

Асоціація підтримує творчу молодь, демонструючи та фіксуючи її досягнення (експозиції, фестивалі, виставки, концерти, постановки, пленери, творчі вечори тощо) [38].

Для захисту інтересів обдарованої і талановитої молоді України у 1999 році створена Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Союз обдарованої молоді”. Основною метою діяльності Союзу є сприяння ефективній реалізації можливостей молодих людей в сучасних умовах шляхом здійснення культурної, екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, наукової і просвітницької діяльності.

Сьогодні відбувається утвердження ВМГО “Союз обдарованої молоді” як авторитетного молодіжного об’єднання. Удосконалюється організаційна структура, розвивається регіональна мережа представництв організації в усіх областях України, Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі. Налагоджуються зв'язки з партнерами для співпраці [40].

Всеукраїнська молодіжна програма „Мистецтво без кордонів” – акція, що проводиться під егідою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Донецької і Львівської обласних держадміністрацій, а також за підтримки гранту Президента України для обдарованих, – покликана сприяти плідному спілкуванню, обмінові творчими здобутками та взаємозбагаченню досвідом творчої молоді регіонів сходу і заходу [41].

Одним із засновників програми є Академія мистецтв України, яка постійно організовує й проводить різноманітні творчі заходи. Зокрема, щороку під егідою АМУ відбувається акція „Мистецтво молодих”. Це творчі звіти науковців та митців – випускників останніх років, підготовлених вищими мистецькими навчальними закладами України. У квітні 2005 року така акція відбулась у Донецьку. В ній взяли участь понад 200 молодих науковців та музикантів з різних регіонів України. У 2006 році 200 молодих живописців, графіків, скульпторів, дизайнерів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва з Києва, Львова та Харкова – студенти-дипломники вузів художнього профілю – представили свої роботи на виставці у Харківській академії дизайну [42].

Акція засвідчує, що в Україні є потужні молоді наукові сили й талановиті виконавці, які нестимуть у майбутнє традиції високого мистецтва [43, 44].Цікавим і потрібним є також досвід співпраці українських навчальних і мистецьких закладів із зарубіжними, що має на меті підтримку обдарованої молоді.

Так, Міжрегіональною академією управління персоналом було підписано угоди про співпрацю з Національними спілками композиторів, письменників, художників, театральних діячів України, Всеукраїнським об’єднанням „Просвіта” ім. Т. Шевченка та Українським фондом культури. Метою підписання угод є розширення співпраці в галузі естетичного виховання молоді, допомога митців у сфері освіти й виховання [45].

Делегація Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка під керівництвом голови наглядової ради цього навчального закладу, В. Курила, в 2006 році відвідала Австрійську Республіку, де підписала угоду про обмін студентами. Це дозволить молодим талановитим музикантам, які отримують вищу освіту в Інституті культури і мистецтв ЛНПУ, відвідувати у Відні двотижневі семінари провідних музикантів світу [46].

Попри господарчі, законодавчі та управлінські негаразди, за роки незалежності українські митці здобули можливість працювати в умовах більшої свободи й відкритості, аніж будь-коли у вітчизняній історії, – сповненій фактами переслідування національного українського мистецтва та його творців.

Факти свідчать, що від 2001 року бюджетне фінансування культури має, все ж, очевидну позитивну динаміку.

Так, упродовж 2006 року на суму 6,6 млн. грн. було профінансовано проведення культурно-мистецьких заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованої молоді. Відбулися Всеукраїнський конкурс читців, присвячений пам’яті Т. Шевченка, пісенний фестиваль “Солов’їна молодь України”, Всеукраїнський молодіжний фестиваль “Фортеця”, Всеукраїнський фестиваль “Молоді оперні зірки України” тощо [14, 15].

Як видно зі статистичних даних, видатки на культуру останніми роками зростали швидше, ніж ВВП України. Та все ж рівень фінансування культури з держбюджету залишається низьким за європейськими мірками. Заробітна плата працівників культури є помітно нижчою, ніж в інших галузях економіки [14, 9].

Звичайно, щоб утримати на Батьківщині молоді таланти, насамперед, необхідна увага з боку держави. Та мова йде не лише про матеріальні вигоди. Уряд кожної цивілізованої країни пишається своїми музикантами, ставиться до них, як до національних героїв [47].

Актуальність проблеми захисту інтересів обдарованої молоді в Україні зумовлена суспільною практикою. В сучасному глобалізованому світі наростає жорстка кадрова конкуренція між державами й регіонами: за обдарованих молодих вчених, митців, спортсменів, політиків, економістів. Безсистемність державної політики у цій сфері спричиняє втрату Україною свого майбутнього внаслідок виїзду обдарованої молоді за кордон. Існує фундаментальне протиріччя між фактичним рівнем підтримки обдарованої молоді в Україні і суспільною потребою в творчій особистості, здатній зрушити тектонічні пласти проблем у всіх сферах життя. Адже саме обдарована людина здатна здійснити якісний прорив, зробити успішною українську державу [40].

Тому головним і необхідним щодо підтримки професійного мистецтва є нарощування бюджетного фінансування закладам академічного мистецтва (зокрема – коштів на держзамовлення і придбання творів), при одночасному посиленні законодавчої підтримки меценатства, а також податкових пільг. Це зробить господарче становище митців та колективів стабільнішим, а саме мистецьке життя – різноманітнішим [1, 11].

Отже, серед основних пріоритетних завдань української державної культурної політики на найближчі роки можна назвати, зокрема:

– піднесення матеріального рівня, належний соціальний захист тих, хто працює в галузі культури,

– поліпшення умов творчої праці та соціальної захищеності професійних митців (особливо молоді),

– налагодження постійного дієвого партнерства держави з недержавними некомерційними організаціями у сфері культури (передусім – творчими спілками), приділяючи окрему увагу підтримці творчої молоді [14, 102].

Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що якісне й вчасне виконання основних завдань і заходів, окреслених діючими в Україні нормативно-правовими актами, забезпечить:

– оновлення змісту та створення особистісно-орієнтованої системи роботи з обдарованими дітьми та молоддю,

– створення міської науково-педагогічної інформаційної системи,

– запровадження сучасних педагогічних технологій навчання і виховання обдарованої молоді,

– підвищення рівня професійної компетенції педагогів, що працюють з обдарованою молоддю,

– збагачення освіти міста інноваційними технологіями навчання та розширення зв’язків з міжнародними освітянськими організаціями,

– забезпечення соціально-правових гарантій обдарованій молоді, створення системи її морального і матеріального заохочення до науково-дослідницької і спеціальної діяльності [49].

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ1.Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2005 рік. – К., 2006.

2.http://iu.org.ua/elgov/2/19/75/304/191.html

3.http://www.sta.gov.ua/news.php3?3703

4.http://www.uamusic.org.ua/ua/p-article.php?item=152

5.http://www.radio.org.ua/reports/?eid=&id_numb=1544

6.Обдарована молодь потребує підтримки /Інф.// Демократ. Україна. – 2006. – 21 черв.

7.Петрук М. Министр культуры вышла из зоны недосягаемости // Сегодня. – 2005. – 26 февр.

8.Веселовська Г. Арія регіонів // Дзеркало тижня. – 2005. – 24 груд.

9.Пароваткіна Г. Позачергово. Режисер Дмитро Богомазов: „Столичні репертуарні театри замкнулися на своїй бізнес-складовій” // Дзеркало тижня. – 2006. – 3-9 черв.

10.Поліщук Т. „Крім цікавої роботи, нам нема чим утримати артистів” // День. – 2006. – 24 черв.

11.Кучеренко Л. Редеет звезд певучая гряда // Киев. ведомости. –2006. – 11 марта.

12.Москалець О. Привиди в опері // Дзеркало тижня. – 2005. – 6 листоп.

13.Козій І. Дім, де живуть казки та казкарі // День. – 2006. – 9 лют.

14.Реалізація державної політики в сфері культури і туризму: пріоритети, здобутки, перспективи: Аналіт. звіт М-ва культури і туризму України за 2006 рік. – К., 2007.

15.Брюховецька Л. Хто – там? // Дзеркало тижня. – 2006. – 11 берез.

16.Проценко О. Сьогодні й завтра // Демократ. Україна. – 2006. – 7 лип.

17.Бордійчук Н. Талант на дотації // Хрещатик. – 2005. – 22 лют.

18.Зильберман Ю., Муратова В. Музыка без границ // Киев. ведомости. – 2005. – 17 авг.

19.Захарченко А. Молода музика Європи // Дзеркало тижня. – 2005. – 26 берез.

?






© 2011 - 2013 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою