Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території на об'єкти природно-заповідного фонду (стаття 4).

До складу природно-заповідного фонду України входять (рис. 4.2) як природні, так і штучно створені території та об'єкти.

Рис. 4.2. Структура типів територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд (ПЗФ) України

Державний природно-заповідний фонд - це складна система, яка включає в себе чотири підсистеми:

1)природоохоронну та науково-дослідну (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи);

2)природоохоронну та рекреаційну (національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва);

3)природоохоронну та ресурсновідновну (заказники природи);

4) науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).

Залежно від рівня наукової і природоохоронної цінності заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва отримують статус державного або місцевого значення

Залежно від походження та інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні; пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Станом на 1 січня 2004 р. природно-заповідна мережа України охоплювала 7023 територій та об'єктів загальною площею понад 2,7 млн га.

Співвідношення територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд України, показано на рис. 4.3:

Рис. 4.3. Співвідношення (у тис. га) територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд України

Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон.

Обмеження будь-якої діяльності на суміжних територіях зводиться лише до рекомендацій не розміщувати поблизу об'єктів природно-заповідного фонду екологічно небезпечне виробництво. Це веде до незахищеності периферійних ділянок із статусом суворого заповідання від впливу сільськогосподарської, лісогосподарської, рекреаційної діяльності та промислового виробництва (табл. 4.2):

Таблиця 4.2.

Біосферні та природні заповідники України

№ з/пНазваПідпорядкуванняРік створенняЗагальна площа, гаПлоща земель у постійному користуванні, га

Біосферні заповідники

1.Асканія НоваУААН198533 307,611312,3

2.ЧорноморськийНАНУ198589 129,070 509,0

1234
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою