Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області

В сучасних умовах розвитку суспільної географії, коли посилились її соціальні аспекти, значної уваги набуває вивчення географії населення, зокрема питань розселення сільського населення у різних реґіонах України. Метою такого наукового дослідження є вивчення особливостей основних чинників, що впливають на формування сільського розселення та його стан.

Уявлення про стан сільського розселення Хмельницької області, його особливості і закономірності дають показники густоти сільських поселень, їх середня людність, середня відстань між ними, розподіл поселень за групами різної людності. Крім цього поняття “сільське розселення” включає в себе розміщення сільських поселень і сільського населення в них. Особливості сільського розселення зумовлені, значною мірою, історико-географічними чинниками.

В Україні питаннями розселення населення, передусім особливостями їх формування, займалися такі вчені, як Ю.І.Пітюренко, О.В.Краснопольський, Я.І.Бондаренко, А.І.Доценко, Ф.Д.Заставний, Б.І.Заставецький, В.О.Джаман.

Заселення Хмельницької області, як і всієї території України бере свій початок з часів первіснообщинного ладу (раннього палеоліту) – на це ми знаходимо підтвердження в археологічних розкопках. Виникнення і формування населених пунктів у давнину – яскравий вираз процесу заселення території. Впродовж багатьох тисячоліть багато населених пунктів безслідно зникало, деякі з них знову відроджувалися, руйнувалися в роки війн і знову відбудовувались і так зазнавали змін протягом всього свого існування. Значній частині поселень вдалося зберегли свої історичні пам’ятки до сьогодення.

Свій відбиток у формуванні та заселенні території Хмельницької області мали всі великі і незначні історичні події, що відбувалися по всій подільській землі, зокрема: первіснообщинний і утворення феодального ладу, виникнення торгівлі і ремесел, формування князівств і монголо-татарські навали, утворення і розпад Київської Русі, панування на цій території Литви і Польщі, приєднання до Росії. Розглянемо дані історичні періоди детальніше.

Найдавніша палеолітична стоянка первісних мисливців відома поблизу села Врублівці Кам’янець-Подільського району (близько 300 тис. р. т.) У добу середнього і особливо пізнього палеоліту первісні мисливці почали заселяти територію сучасного Поділля. Найдавніші поселення цього періоду виявлені у селах Врублівці, Калачківці, Китайгород, Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району.

У добу неоліту (VІІ – ІV тис. до н. е.)., коли людина перейшла від мисливства, збиральництва і рибальства до відтворюючих форм господарської діяльності – мотичного землеробства і скотарства по всій території сучасної Хмельницької області утворюються поселення найдавніших землеробів і скотарів (Славута Віньковецького району та ін.).

У ІV – ІІІ тис. до н. е. Надніпрянщина і Надбужжя заселяються нащадками неолітичних племен-носіїв високорозвиненої так званої трипільської культури, землеробської культури, яка мала великі населені пункти, досконалі будинки. В Хмельницькій області відомо близько 150 пам’яток трипільської культури. Предками стародавніх слов’ян вважаються племена так званого скіфського періоду (VІІ – ІV ст. до н.е.). Їх могильники та поселення збереглися на всій території області.

З початку І тис. н. е. територію Поділля заселяють ранньослов’янські племена, які входили до складу антського племінного союзу і займалися орним землеробством.

З утворенням на базі ранньослов'янських племен єдиної давньоруської держави – Київської Русі (ІХ – ХV ст.) до її складу на території сучасного Поділля увійшли племена уличів і тиверців.

З посиленнями феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств у кінці ХІ ст. на Наддніпрянщині утворюються Теребовлянські князівства, а згодом, в 1141 р. – Галицьке. У 1199 р. внаслідок об’єднання Теребовлянського і Шумського князівств вся територія сучасного Поділля увійшла до Галицько-Волинського князівства.

Після загарбання краю ординськими племенами у 1246 р. Галицько-Волинське князівство змушене було визначати свою залежність від Золотої Орди. Край було поділено на округи, населення яких платило величезну данину. Спустошувалися села і міста, руйнувалися фортеці. Ця трагічна сторінка в історії Хмельниччини, як і всієї Русі, тривала понад 100 років.

1234567891011
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою