Стан безробіття в Тернопільській області та можливі шляхи його подолання

Перехід економіки України до ринкових відносин робить надзвичайно актуальною проблему формування і використання трудового потенціалу країни загалом і окремих регіонів, з метою досягнення найефективнішої зайнятості і всебічне дослідження нових процесів у сфері зайнятості населення. Пізнання об’єктивних закономірностей розвитку ринкового господарства необхідні для формування та регулювання ринків праці різних рівнів організації.

Результатом трансформації форм власності і структури суспільного виробництва, що відбувалися в Україні протягом останнього десятиліття, став перерозподіл трудових ресурсів за видами зайнятості. Виникли різні форми безробіття, посилювалися трудові міграційні процеси.

Проблеми реформування економіки України спричинили зниження загального рівня зайнятості, і, відповідно, зростання повного, часткового та прихованого безробіття, труднощі з працевлаштуванням. Зміна форм власності, реорганізація підприємств призвели до вивільнення значної кількості працівників, загострення проблем структурного безробіття. Незадовільна адаптованість частини населення, відсутність або низька трудова мобільність безпосередньо впливають на ефективність використання трудового потенціалу, зростання чисельності незайнятого населення, підвищення соціальної напруженості у суспільстві.

Дані аналізу стану ринку праці та структури трудових ресурсів Тернопільської області свідчать про прямо пропорційну залежність їх від змін в економіці, демографічних і соціальних тенденцій, а також низки специфічних чинників, насамперед від обсягів вивільнення працівників з підприємств та організацій, рівня сільського безробіття, трудової міграції. Позитивні зрушення в економіці області, за даними Держкомстату України, практично стабілізувалася – 38810 осіб працездатного віку станом на 01.09.2004р. та 35793 осіб. станом на 01.09.2005р., знизився й рівень безробіття, розрахований за методологією Міжнародної організації Праці, - з 15,5% до 14,3% [4, c.1].

Глобальна проблема нинішнього ринку праці – відсутність попиту на робочу силу. Загальна зайнятість населення має тенденцію до зменшення.

За теперішніх умов господарювання пропозиція робочої сили формується під впливом структурної перебудови економіки, реструктуризації підприємств, з одного боку, та спаду обсягів виробництва – з іншого.

Від початку реформування економіки сама сфера зайнятості зазнала зміни, виникли нові питання, невирішення яких неможливе при визначенні потреби в нових робочих місцях.

Приховане безробіття через циклічну незайнятість є резервом, що загрозливо впливає на поповнення ринку праці. Тому легалізація прихованого безробіття – це, з одного боку, повне використання продуктивного трудового потенціалу, а з іншого, - вивільнення надлишкової робочої сили, яка потребує для свого працевлаштування вільних робочих місць.

Одним із основних чинників формування ринку праці є вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, в тому числі, у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності штату.

Поряд з іншими причинами, - відсутність коштів на виплату вихідної допомоги вивільненим працівникам, очікування на економічну стабілізацію та набуття чинності п.1 ст.26 Закону України „Про зайнятість населення”, позитивні тенденції щодо стабілізації економіки в м.Тернополі - привели до сповільнення темпів вивільнення працівників.

Слід також врахувати, що з підприємств та організацій міста вивільнено чимало робітників і спеціалістів з досвідом роботи. З загальної чисельності громадян значний відсоток становили особи, які звільнені з підприємств, установ і організацій у зв’язку з реорганізацією виробництва, скороченням чисельності або штату. Так у м.Тернополі найбільше працівників у 2004р. було вивільнено з КП „Тернопільелектротранс” (295 осіб) та з ТзОВ „Поділля-цукор” (263 особи).

Процеси вивільнення працівників у м.Тернополі характеризуються наступними даними: у 2000р. було вивільнено 1852 особи; у 2001 р. - 1367 осіб; у 2002р. - 1121 осіб; у 2003р. - 1071 особу; у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, вивільнення працівників у 2004р. становило 2097 осіб, [3, c.316-321], а станом на 1.09.2005 р. - 856 осіб, а ще прогнозується вивільнення близько 530 осіб.

12
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою