Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині

Німеччина XIX ст. — це країна, що складалася з політичне й еко¬номічно відособлених держав, об'єднаних у конфедерацію за націо¬нальною ознакою. Їхня економічна відособленість базувалась на фео¬дальних відносинах, нерозвиненій індустрії, політичному проти¬борстві та державній регламентації всіх сфер економічної діяльності.

Чи не найнаочнішою ознакою відсталості Німеччини (і важли¬вим чинником такої відсталості) було існування митних кордонів між окремими державами конфедерації. У самій тільки Пруссії іс¬нувало майже 70 різних торгових тарифів.

Цікаво, що ці митні перешкоди не стосувались відносин з держа¬вами за межами зовнішніх кордонів Німеччини. Німецькі держави закривали свої кордони тільки одна для одної, тому індустріальне розвинена Англія за короткий час спромоглася заполонити своїми дешевими товарами всю Німеччину, завдавши шкоди її торгівлі та нерозвинутій іще промисловості. Необхідна була негайна митна реформа. Її було проведено 1818 p., коли Пруссія створила власне торгове об'єднання, ліквідувавши внутрішні митні кордони і скасу¬вавши всі митні податки, які перешкоджали вільному ввезенню си¬ровини, та встановивши невисоке мито на ввезення мануфактурних товарів.

Ця реформа мала певні позитивні наслідки, але не поліпшила стану німецької економіки в цілому. Ставало все очевиднішим, що часткове реформування торгово-економічних відносин не вирішує проблем суспільства. Необхідною була політика, яка б створила умови для вільного економічного розвитку всіх німецьких держав.

На той час Німеччина вже мала давні традиції історико-філософських досліджень, але зовсім не провадились системні економі-ко-теоретичні дослідження.

Поширення ідей побудови єдиної могутньої німецької держави, що передувало зародженню національної економічної теорії в Німе¬ччині, дістало назву «романтичного руху». Романтизм базувався на вченні філософа й історика Іммануїла Канта (1724—1804), який наголошував на значенні морального закону й морального самовиз¬начення і стверджував, що держава існує для забезпечення розквіту нації. Людину створено для суспільства, а не суспільство для люди¬ни. Свобода, рівність і щастя можуть бути забезпечені лише держа¬вою й колективною волею.

Значний внесок у розвиток романтизму зробив філософ-суб'єк¬тивіст Йоган Фіхте (1762—1814), який у центр свого вчення поста¬вив людину, критикуючи Сміта за те, що останній основою всього бачить лише багатство. Для Фіхте держава — природне явище, а її закони є лише вираженням природного стану речей. Людина — це член суспільної асоціації, перед якою вона має певні зобов'язання. Держава нейтральна до індивідуальних інтересів, а тому може сві¬домо спрямовувати й забезпечувати розвиток суспільства.

Його послідовник Адам Мюллер (1779—1829) уважав, що дер¬жава сама формує ідеологію, згідно з якою має розвиватися суспіль¬ство. Вона створює умови, котрі сприяють економічному розвитку й процвітанню нації. Мюллер заперечував протистояння економічних інтересів у суспільстві й визнавав лише суперництво інтересів різ¬них націй. Він зазначав, що захоплення універсальними космополітичними схемами призводить до ігнорування національних особли¬востей, національних інтересів та пріоритетів.

Теорії представників романтизму мали ґрунтовний соціально-філософський характер, але не пропонували способів вирішення проблем економічного розвитку.

Науково обгрунтована економічна теорія, спрямована проти кла¬сичної доктрини, виникла в Німеччині і мала великий успіх не лише на батьківщині, а й у США. Її основні принципи побудовано на фі¬лософії, яка не визнавала ідей невтручання держави у приватні справи, принципів індивідуалізму та космополітизму. Вона ставила національну ідею в опозицію до індивідуальних інтересів. Автором нової теоретичної системи був Фрідріх Ліст.

Фрідріх Ліст (1789—1846) народився у Вюртемберзі, де здобув початкову освіту. У 17 років був призначений на посаду службовця Тюбінгенського філіалу Вюртемберзького бюро. Там слухав лекції в місцевому університеті. Його першу наукову працю було присвя¬чено проблемі викладання в університеті курсу місцевого самовря¬дування. Аргументи, що наводились у цій праці, були настільки ва¬гомі, що Ліст отримав призначення на посаду керуючого справами і політикою Тюбінгена, а також став професором Тюбінгенського університету.

Ліст визнає ліберальні ідеї в тій їхній частині, що стосується роз¬витку капіталістичної промисловості, і закликає до реформ, перешко¬дою для яких, на його думку, є внутрішня митна політика Німеччини.

123
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою