Джерела до історії Запоріжжя часів Нової Січі

Поряд з широко відомими публікаціями про Петра Калнишевського, які побачили світ наприкінці XIXстоліття і були своєрідною даниною пам'яті запорозькому козацтву національно-патріотично налаштованої інтелігенції, П.С.Єфименка, Д.І.Яворницького, Ф.Ніколайчика, В.О.Біднова, значно доповнили і «рельєфніше» окреслили постать кошового отамана науковії розробки сучасників, починаючи від Н.Д.Полонської-Василенко, Г.Г.Фруменкова, Л.З.Гісцової до молодих істориків сьогодення, гідне місце серед яких займають публікації В.В.Грибовського.

Крім узагальнюючих праць, автори яких побіжно торкалися діяльності Петра Калнишевського як урядовця, військового і адміністратора Нової Січі, існують маловідомі та доступні невеликому колу істориків документальні матеріали. Можна говорити про великий інформаційний потенціал документів Нової Запорозької Січі, які поступово вводяться до наукового обігу, але можна згадати і про наукову цінність втрачених чи частково оприлюднених матеріалів.

Про одного із аматорів у дослідженні української історії козацького часу М.М.Терновського відомо небагато. Ймовірно, не без впливу В.О. Біднова і Д.І.Яворницького виник його інтерес до минулого Запорожжя. Принаймні, йому слід завдячувати публікацією підбірки архівних документів з останніх двох десятиліть існування козацтва та проблем взаємин Запорозької Січі із російськими владними структурами, іноземними поселенцями, військових і соціальних конфліктів.

Архівна розвідка М. Терновського відома у двох варіантах: газетної публікації та окремого видання. У подальшому з нею знайомилися і працювали з тими ж документами В.Греков та Н.Полонська-Василенко, про що свідчать їх згадки і посилання. Знаходилися вказані матеріали в 20-30-х рр. XX ст. в Дніпропетровському окружному архіві, і змістовно входили до двох зібрань, які вийшли із головної канцелярії Новосербського корпусу і канцелярії Новоросійської губернії, на сьогоднішній день однаково втрачених під час Вітчизняної війни. Републікацію документів, присвячених П.Калнишевському (свідчення очевидців і учасників подій у Січі в грудні 1768 року, які максимально повно характеризують причини збурення козаків, напруженість і складність ситуації для кошового отамана), зроблено з метою ознайомлення та широкого використання даної інформації за відсутності джерел.

ДОКУМЕНТ №1*

1768, грудня 28. - Рапорт секунд-майора Лаврентія Мікульшина, виконуючого обов'язки коменданта Новосіченського ретраншемента командиру Новосербського корпусу генерал-майору О.С. Ісакову.

Высокородному и превосходителному Господину Генерал маиору и кавалеру Александру Степановичу Исакову от секунд майора Микулшина

покорный рапортСего числа воиска Запорожского низового кошевой атаман Калнишевский мне обявил что слышил он от своих казаков их сиромахи начели бунт для того чтоб кошеваго и старшину войсковую нынешнюю и прежде бывшею а потом и достойных казаков всех побит до смерти и забрат клейноты и чтоб ис протекцыи росийской в другое место а не иначе как по ньнешнему обстоятелству под турецкое владение; бунт же у них начелся во время вечернеи тапты (?) и происходил на другой день даже дополудни поступки их злодеев были варварския невзирая на светыя образа и мощи: били и кололи и обдирали серебро и золото со образов и совсем их имуществом старшин разорили и едва сами спаслис в ретранжаменте; а потом кошевой атаман и старшина посылали из ретранжамента таиным образом в Сечу чтоб собралис атаманы с належними казаками в ретранжамент и как собралис до несколько атаманов и намерение положили кошевой и старшины послать с командою двух старшин протав таких злодеев для сокращения и просил у меня кошевой со старшиною одну пушку с пристоиным числом канонер при которой пушке командировая я артилерииских служителей сержанта одного капрала одного канонер шест человек но как узнали вишеписанные бунтовщики посланную из ретранжамента от кошевого против их команду кои злодеи начели ретироватся в город в коротом состоит церков и курени; затворили вороты и начали чинит отпор и однако по власти Божеской от ворот их отбили и потом оные злодеи побежали чрез реку в плавни а другия притаяс осталис в Сечи ис которых бунтовщиков побито до смерти немалое число а сторони кошевого тяжело ранен толко один атаман и ежели б не послал кошевой команду то оныя злодеи пофалки чинили приступит к ретранжаменту чтоб достат старшин и побит до смерти по окончании ж того бунта кошевой сыскиват начал тех от кого начелся такой бунт и противности и приличившихся в том бунте несколко человек уже забрано в тюрму и по примечанию моєму такових злодеев в Сечи еще много; и не могли б еще такого злодейства зделат неотменно надлежит в Сечи быть регулярних хотя б по крайней мере полка два или более о чем я и прежде сего вашему превосходителству доносил что кошевой со мною в разговорах о полках говорил надлежало б быть в Сечи полкам и о вышеписанном произшествии вашему превосходителству поорнейше сим рапортую и что впредь происходить будит чрез нарочного вашему превосходителству рапортом донесено быть имеет.

123
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою