Зворотний зв'язок

НЕЗЛАМНИЙ ДУХ "ІСТОРИЧНОГО ПАТРОНА ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ"

“У мене в грудях серце б’ється рівно...

Султане, цісарю, королю, царю!

Ваш гнів довіку не злякає,

І ваші милості мене не куплять.

Чи жизнь, чи смерть, чи рай, чи пекло люте,

Про все байдуже Байді Запорожцю”...

З цього невеличкого уривку з драми Пантелеймона Куліша “Байда, князь Вишневецький” перед нами постає волелюбний православний український князь, уродженець Волині Дмитро Іванович Корибут-Вишневецький.

Знаменитий воїн, улюблений вождь козаків, оспіваний в українських піснях і думах, він був грозою кримських татар і турок. Саме Вишневецькому судилося (так вважає більшість істориків) стати першим гетьманом в Україні і засновником Запорізької Січі. Цікавим є походження прізвиська князя — “Байда”. За словником Бориса Грінченка “байда” — це “безпечний чоловік”; “байдикувати” — лінуватися, пиячити і не працювати. Академік Михайло Грушевський вважав, що, “можливо, маємо тут типове ім’я козака-одчайдухи, яким підмінено в пісні постать Вишневецького”:

“В Царгороді на риночку,

Ой п’є Байда горілочку;

Ой п’є Байда — та не день, не два,

Не одну нічку та й не годиночку...

...Ой бачу я три голубочки —

Хочу я убити для його дочки!

Ой як стрілив — царя вцілив,

А царицю в потилицю,

Його доньку — в головоньку”.

Як бачимо, постать князя набуває в цій пісні напівлегендарних рис. Ким же був Вишневецький насправді, в який час він жив? На початку ХVI століття українські селяни, які страждали від гніту й утисків магнатів, старост і урядників, експансіоністської політики католицької церкви, намагалися у будь-який спосіб вирватися з наддніпрянських і побузьких земель й почали осідати в степах. Їх називали козаками. Гніт пануючих класів, які дотримувалися войовничого католицизму, привів до лав козаків й чимало представників сімей заможних православних магнатів. Їм було вкрай важко зробити кар’єру в Речі Посполитій, державі, яка була союзом Королівства Польського й Великого князівства Литовського. Остання спроба українських і білоруських православних магнатів й князів домогтися рівних прав з католиками (повстання під керівництвом Свидригайла Ольгердовича) зазнала поразки ще у 30-х роках ХV століття.

Нарешті через сто років з лав православних можновладців виходить на широку політичну арену князь Дмитро Вишневецький. Родовід він свій вів від Корибута-Димитрія, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича. Правнук Корибута-Димитрія Солтан заснував замок Вишневець і першим почав називати себе князем Корибут-Вишневецьким. Брат Солтана Василій мав сина Михайла, який і став родоначальником князів Вишневецьких. А вже Дмитро Іванович був його онуком. М.Грушевський писав: “Рід княжат Вишневецьких був галузею (старшою лінією) князів Збаразьких, потомків князя Федька Несвизького, славного героя повстання українського панства під прапором Свидригайла. Се був багатий княжий рід, якого гніздом була полуднево-західна Волинь (Кременеччина), а два близько положені містечка Збараж і Вишневець... дали ймення двом княжим лініям свого роду”.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат