Зворотний зв'язок

Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку

Страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. Протягом ряду років страховики України намагаються переконати керівників різних державних органів у необхідності розвитку даного виду страхування.

Внаслідок нелегальної діяльності іноземних страхових компаній, які займаються страхуванням життя, Україна за даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2001р. № 98 щорічно втрачає $ 80...100 млн., що відповідає розмірам закордонних кредитів Україні. За 1999 рік отримано страхових премій по страхуванню життя всього $ 2 млн. (за 2000 рік аналогічний показник). За цим показником, за даними швейцарської компанії “Swiss-Re”, Україна зайняла 83 місце з 85 існуючих і обігнала лише Югославію та “африканський” Катар, який не зібрав страхових премій взагалі. Як результат, Україну випередили навіть такі екзотичні країни, як Зімбабве ($ 101 млн. - 55 місце), Танзанія ($ 26 млн. - 72 місце) та Нігерія ($ 24 млн. - 73 місце).

«Лайфові» страхові компанії захищають своє місце на ринку страхування життя - хоча закон «Про страхування», що регламентує, зокрема, ринок страхування життя, прийнято ще 1996 року, цей сегмент страхового ринку почав розвиватися не більш як два роки тому — прийняття законодавчого акту залишило для операторів ринку чимало питань. Одне з них — регламентування «страхування життя» як окремої галузі — було остаточно визначено поправками до згаданого закону лише 2001 року.

«Лайфовий» ринок вигідний, але складний - закон «Про страхування» поділив страхові компанії на life і non-life («лайфові» і ризикові) та відповідно розмежував «лайфовий» страховий ринок. «Лайфові» компанії, згідно із законом, необхідно створювати з «нуля», що трохи гальмує розвиток ринку. Перші три - п’ять років свого існування вони не приносять доходів, потребуючи неабияких капіталовкладень. За такої ситуації лише невелика кількість компаній ризикнула вийти на цей ринок, причому більшість з них створила страхові компанії «про запас» — з метою очікування податкової відлиги. Ринок страхування життя сьогодні налічує близько 20 зареєстрованих СК, що займаються тільки цим видом страхування. Проте реально на ринку працюють не більше 8 – 10 компаній. Водночас ризиковими видами страхування займаються приблизно 310 компаній, частина з яких всупереч закону працює і на ринку life, і на ринку non-life, створюючи несумлінну конкуренцію «законним» лайфовикам».

Ризиковики демпінгують на чужому ринку - ризикові компанії можуть встановлювати тарифи на власний розсуд і компенсувати витрати на таке страхування за рахунок інших видів послуг, де платіж можна відносити на собівартість. У той час, як «лайфовики» змушені подавати повну методику розрахунку тарифів і виконувати ще цілу низку приписів та обмежень.

Для операцій на «лайфових» сегментах ринку ризикові компанії, здійснюючи частину операцій, що належать до страхування життя, не повинні мати відповідної ліцензії. Їм достатньо ліцензії на медичне страхування і страхування від нещасних випадків. Комбінуючи зазначені види, вони «неформально» вносять до них і ті види страхування, що в інших країнах належать до виключної діяльності «лайфових» компаній. Це насамперед — смерть з будь-якої причини, що досягається групуванням двох ризиків — смерть від нещасного випадку і смерть від хвороби.Так, всі види обов'язкового страхування, включаючи страхування життя, здоров'я і працездатності окремих категорій громадян, здійснюються або планується їх здійснення ризиковими страховими компаніями. Для лайфових компаній навіть на властивому їм сегменті цього ринку місця не найшлося.

Більше того, сполучаючи ризики смерті в результаті нещасного випадку і смерті в результаті хвороби, ризикові компанії мають можливість фактично надавати послуги по страхуванню життя в повному обсязі (за винятком накопичувальних програм), на що регулюючі органи чомусь закривають очі. Разом з тим, ці компанії можуть фактично "призначати" тарифи в цьому виді страхування, найчастіше відверто демпінгуючи, що дозволяє їм монополізувати ринок захисного страхування громадян і особливо корпоративного страхування життя, здоров'я і працездатності працівників підприємств, що за Законом України належить лайфовим компаніям.

Практично у всіх країнах, де є поділ на life і non-life, страхування життя (на випадок смерті) відноситься до виняткової діяльності лайфових компаній. По-перше, цей вид страхування вимагає наявності в компаній відповідних дипломованих актуаріїв, які можуть вирахувати тарифи, виходячи з порожніх вікових таблиць смертності, що дозволяють цілком об'єктивно оцінити вартість цього виду страхування для кожної окремої людини, а не використовувати один "призначений" тариф для всіх. З іншого боку - для лайфових компаній держава встановлює цілий ряд інших обмежень, які дозволяють гарантувати схоронність і зворотність коштів громадян, чого немає в ризикових компаній. У відповідності з європейськими нормами, ризикові страховики можуть лише включати в рамках деяких програм (наприклад, страхування виїжджаючих за кордон) покриття окремих видів витрат, пов'язаних зі смертю застрахованого, таких як транспортування і поховання тіла.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат