Страхування в Україні

Зміст.

Вступ.

1. Економічна необхідність страхової послуги для фізичних та юридичних осіб.

2. Розвиток системи страхових послуг.

3. Порядок надання страхових послуг страхувальникам.

4. Діюча система страхових послуг в Україні та шляхи її удоско-налення.

Література.

Вступ.

Слово «страхування» увійшло в українську мову давно. Воно має від¬повідники в інших мовах: «insuranse» — в англійській, «versicherungs» — у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське по¬ходження. В основі його слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захис¬ту та безпеки.

У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування та¬кож приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту кате¬горії «страхуван-ня» дійти не вдалося. Оскільки ігно¬рувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така пози¬ція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь.

Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточ-нює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страху-вання»: «Страхування — це вид цивільно-правових відно¬син щодо захисту май-нових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (стра-хових випадків), визначених догово¬ром страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».

У Законі зафіксовані головні елементи, що формують поняття страхування. Це мета страхування — захист майнових інтересів фізич¬них і юридичних осіб. Указується на те, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, пе-релік яких зафіксовано в чинному зако¬нодавстві або страхових полісах. Підкреслено джерела грошових кош¬тів, що є ресурсами для страхових виплат.

Водночас ретельне вивчення поняття страхування і співставлення рі¬зних його тлумачень у наукових працях показують, що офіційне виз¬начення терміна пере-вантажене правовими аспектами.

Страхування є насамперед системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де з одного боку виступа¬ють страхувальники, а з іншого — страховики. Важливою передумо¬вою застосування страхування є май-нова самостійність суб'єктів гос¬подарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища. Саме в такій площині стра¬хування розглядається у працях учених багатьох країн ринкової орієн¬тації. Поняття страхування є неповним і тоді, коли воно не передбачає превентивного спрямування захисту.

З урахуванням вищесказаного провідні економісти нашої країни дають таке визначення по¬няття «страхування»:

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас¬тання події, обумов-леної договором або законом, суму виплати стра¬ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпе¬чення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен¬тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі не-обхідності перестрахо¬вує частину останнього.

123456789101112
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою