Вчення про державу і право представників лібералізму в Англії:І.Бентама, Дж.Мілля і інших так званих утилітаристів

Вступ.

У першій чверті XIX ст. напрямок політико-правової ідеології, де домінували інтереси особистості, а потім держави, набув подальшого розвитку в творчості представників англійського буржуазного лібералізму Ієремії Бентама, Джона-Стюарта Мілля та інших мислителів.

Ідеї особистої свободи, свобода приватної влас¬ності, обмеження впливу держави на економічне життя, обстоювання ідеї поділу влади, що пропагу-валися цими мислителями, мали непересічне значен¬ня для формування теоретичних засад громадянсько¬го суспільства і правової держави.

Вчення Ієремії Бентама

Ідеї демократизації політичних і правових інститутів держави пропагував у своєму політико-правовому вченні англійський філософ і юрист Ієремія Бентам (1748—1832).

У "Принципах законодавства" та в інших працях мислитель зазначав, що основою та метою суспіль¬ного існування людини є особиста користь. Життя людей повинне бути побудоване в такий спосіб, щоб отримати якомога більше користі, задоволень і виключити страждання. Навіть більше — з особистої користі, блага кожно¬го індивіда складаються суспільна користь і загальне благо. Ієремія Бентам заснував утилітаризм.

УТИЛІТАРИЗМ (від. лат. utilitas — користь, вигода) – принцип оцінки всіх явищ з точки зору їх корисності, можливості служити будь-яким засобом для досягнення мети.

З опертям на цей принцип І. Бентам визначав соціальну роль та призначення держави й законодав¬ства — створення умов для досягнення користі й щастя кожної людини.

Мислитель був переконаний, що нові економічні умови, які складалися в Англії, можуть сприяти реалізації принципу користі, оскільки інтереси приватних власників багато в чому збігаються з інте¬ресами суспільства в цілому. Тому держава повинна бути зацікавленою у збільшенні кількості власників, сприяти зміцненню середнього прошарку суспіль¬ства, що дозволить зменшити бідність і збільшити загальну користь. Окрім цього, досягненню загаль¬ної користі повинні сприяти, на думку І. Бентама, вільні ринкові відносини й конкуренція, відсторо¬нення держави від впливу на економіку, ефективна боротьба зі злочинністю.

Важливим аспектом у досягненні суспільного іде¬алу І. Бентама є демократизація політичних інститу¬тів держави, забезпечення політичних та особистих прав і свобод людей, що можливо лише в демо¬кратичній державі. Інші форми держави — монархія та аристократія не можуть забезпечити реалізації принципу загальної користі. Вони захищають користь та інтереси меншої кількості людей і не га¬рантують особистої та майнової безпеки населення.

Досліджуючи походження держави, І. Бентам відкидав теорію договірного її утворення. Договір — це омана, стверджував він, усі держави утворені силою і закріпилися, завдяки звичкам людей підко¬рятися урядові. Він також зазначав, що ніякого права чи прав, у тому числі й природних, що пере¬дують державам і урядам, немає. Природними у людини е тільки почуття, здібності й нахили, їх не

можна вважати правом, а тим паче законами. Ба більше — їх необхідно підкорити законам, створити умови для розвитку позитивних здібностей і забо¬ронити, викоренити антисоціальні нахили.

Позитивним правом, на думку мислителя, є вста¬новлена законом можливість і гарантія дозволених вчинків.

Юридичні закони — це воля суверена, особи чи групи людей, що здійснюють верховну політичну владу. Вони забороняють або дозволяють певні дії, покладають на громадян права чи обов'язки.

Вчення Джона-Стюарта Мілля

123
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою