Зворотний зв'язок

Синтаксис тексту

Звернення й до ширшого контексту стверджує в думці про те, що останнє речення також виражає судження з приводу висловленого висновку-проблеми (воно приєднується тільки з допомогою тематичного зв'язку). Автор, замислюючись над можливістю жахливих соціальних змін, вважає недопустимим, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства. Два наступних речення входять до ССЦ, на основі одного типу відношень, але конкретні смисли-роздуми розрізняються за логічною спрямованістю. Це й закономірно, тому що можливі багатоманітні прояви інтелектуально-емоційного реагування на повідомлення про стан справ, про вчинки, характеристики й т.д.

Аналіз нього фрагмента також свідчить про існування в складному синтаксичному цілому різних видів супровідних компонентів, що вводяться на основі різних відношень. Тут: і розширення, й аргументація, й інтелектуально-емоційний супровід. Ми бачимо також, що позиції супровідних речень можуть бути найрізноманітнішими. Крім того, що вони супроводять окремі самостійні речення, вони прилучаються й до речень у складному синтаксичному цілому, стосуються всього складного синтаксичного цілого в результаті семантико-синтаксичних контактів з ученнями, що до нього входять.Слід додати також, що супровідні речення вступають у відношення з опорними реченнями на основі різних із точки зору композиційного виявлення зв'язків: контактних, дистантних, безпосередніх, опосередкованих, променевих та лінійних. Порівняйте: 1. Почала діяти перша черга керамічного заводу. 2.Потужність її 75 мільйонів цегли за рік. 3. Це - цілком автоматизоване підприємство. 4. Керує технологічними процесами ЕОМ. 5. Широко використовується промислове телебачення. 6.Тут вилучені традиційні для цегельних заводів робочі місця та професії. 7. На підприємстві-автоматі буде зайнято лише 44 чоловіка. 8. Тоді як для виконання такої програми за середньої механізаці потрібно 192 чоловіка. 10. Що гарантується самою технологією. 11. Автомати видаляють домішки з глини, добре перетирають її, вносять за нормами добавки. 12. Відходи формувальних сумішей ливарного виробництва мінських підприємств. ІЗ.Вони ж акуратно вкладають цеглу-сирець на сушильні та пічні вагонетки, обпалюють, упаковують. 14. Створюється необхідний запас сировини на випадок збоїв у роботі кар'єру. 15.Словом, будівельникам така продукція до душі.

Наведений текст являє собою складне синтаксичне ціле. Основним опорним реченням є: Почала діяти перша черга керамічного заводу. Надалі будемо говорити про структурні відношення речень, користуючись їхньою нумерацією: 2-ге речення стосується 1-го, слугує для розширення його змісту; 3-тє речення також стосується 1-го й слугує для нового розширення його інформації; 4-те й 5-те виступають у ролі конкретизувальних щодо 3-го речення (утворюють ССЦ із зіставними відношеннями) - слугують для розширення інформації, повідомлюваної в 3-му реченні; 9-те речення, поряд із 2-м і 3-м, також стосується 1-го, а 10-те слугує для розширення інформації, даної в 9-му. Речення 11-те й 13-те стосуються 10-го, утворюють конкретизувальне ССЦ, а кожного з них, у свою чергу, стосуються "розширювальні" речення (12-те - 11-го, 14-те - 13-го). Останнє речення (15-те), емоційно-оцінне, стосується поєднання речень 11-го й 13-го, в яких ідеться про якісне виготовлення продукції. В цьому складному синтаксичному цілому спостерігаються контактні позиції супровідних речень - це 2-ге стосовно 1-го, 4-те стосовно 3-го, 10-те - 9-го, 12-те - 11-го, 14-те - 13-го. Є також дистанційні позиції: 6-те, 7-ме до 3-го, 9-те до 1-го, 15-те до поєднання 11-го й 13-го речень. Співвіднесеність супровідних речень з опорним, названа за означенням характеру зв'язку променевою, представлена одночасною залежністю речень 2-го, 3-го, 9-го від 1-го та 4-го, 5-го, 6-го від 3-го. Лінійна послідовність спостерігається у відношеннях речень 2-го, 3-го, 4-го та 9-го, 10-го, 11-го, 12-го, 13-го, 14-го, 15-го. Що ж до безпосередніх та опосередкованих відношень, то перший різновид представлений, якщо йти від початку ССЦ, відношеннями 2-го речення до 1-го, 3-го до 1-го, вся решта речень (і ССЦ, що виступають у синонімічній функції) стосуються 1-го речення опосередковано, через дедалі наближувані до центра ССЦ його компоненти. Природно, що в мовленнєвих побудовах можливі різноманітні варіанти приєднання супровідних речень. Але сутнісна, структурна будова залишається тим же: вона полягає є наявності ядерної частини й залежної, периферійної. Звернімо також увагу на неперервність відношень між реченнями, що перебувають у безпосередніх та опосередкованих зв'язках. До 1-го речення опосередковано відносяться, наприклад, 6-те, 11-те, 15-те. Тобто ми хочемо підкреслити: коли зв'язані не два, а три й більше речень (як із допомогою безпосереднього, так і опосередкованого зв'язку), формується поєднання речень, що характеризується нанизуванням їх і розгалуженістю відношень. Через те, що розгалужені зв'язки речень складаються на основі зв'язків між двома реченнями (в результаті поєднання двох речень), смисловим центром оформленого поєднання виступає перше опорне речення, а всі інші залежать від нього, притягуються до нього структурно, шляхом безпосереднього чи переважно опосередкованого зв'язку, й цим визначається протяжність, обсяг ССЦ.

На кожній ділянці розвитку відношень між реченнями складаються свої, особливі функціонально-смислові взаємодії, що становлять інтерес не тільки в плані їхнього входження в загальну побудову, а й виявлення в часткових утворах. Аналіз супровідних відношень у складних синтаксичних цілих свідчить про їхню багатоплановість, багатоманітність, про спрямованість не тільки на збільшення, розгортання інформації, а й на її різне осмислення, важливе для досягнення комунікативної ефективності.Існує думка про те, що всяке додавання, укрупнення мовленнєвої інформації в тексті є фактом його розгортання. Ця якісно-інформаційна орієнтація підводить до розуміння тексту як побудови, що має вихідний, відправний смисловий пункт і на його основі інформацію, яка розширюється, розростається (порівняймо: "По суті текст будь-якого обсягу може бути зведений до короткого висловлювання - тези, а побудова тексту постає як процес розгортання цієї тези ( тематичного ядра, смислової опори)"[65]; а також трактування тексту як "інтегрованої й упорядкованої послідовності речень (тестем), котрі забезпечують лінійне розгортання теми з математичного ядра"[66]. З точки зору кількісної й якоюсь мірою в плані лінійної послідовності термін "розгортання" себе виправдовує. Але з погляду семантико-синтаксичного розвитку текстової структури він може мати лише вузьке застосування, а саме - по відношенню до випадків розширення й конкретизації вихідної інформації, тобто тоді, коли справді йдеться про збільшення смислових конструкцій, що повідомляють про деталі, подробиці, сторони явища, які конкретизують його риси. Якщо ж ідеться про конструктивний розвиток на основі відношень коментування, аргументації, інтелектуально-емоційного супроводу, пояснення, посилання, то ми вже не можемо розцінювати це як аналогічні власне розширювальні процеси, це специфічні функціонально смислові взаємодії. Вони спрямовані не на "розкручування", "розгортання" інформації, а замикаються на ній, роблять її об'єктом певного розгляду.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат