Зворотний зв'язок

Державна рада з радіомовлення та телебачення у політичній системі Польщі

Державна рада з радіомовлення та телебачення у політичній системі Польщі

Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 року у статті 9 регулює державний устрій та юридичний статус трьох органів, що поєднують низку особливих завдань на здійснення контролю та захисту права [1].

До інституцій, виключною прерогативою яких є дії щодо контролю, належать Верховна Контрольна палата. Речник з громадянських прав, а також Державна рада з радіомовлення та телебачення, створена з метою захисту свободи слова та для забезпечення права громадян на інформацію. Існуючий принцип політичного плюралізму та формування доволі демократичного суспільства, необхідність в існуванні радіо та телебачення, що у своїй діяльності були б виразниками інтересів не бюрократичного апарату, а найширших кіл громадськості, створив об'єктивну потребу у створенні відповідної інституції, що мала б гарантувати існування незалежного засобу масової інформації. Це сталося 29 грудня 1992 року, коли польський парламент прийняв закон про телебачення та радіомовлення, завдяки якому була утворена Державна Рада з радіомовлення та телебачення (далі згадується як ДРРТ).

Рада є виконавчим державним органом, що функціонує у галузі здійснення контролю найважливіших ЗМІ, забезпечує право особи на інформацію.

Згідно з Конституцією РП «Державна рада з радіомовлення та телебачення стоїть на сторожі свободи слова, права на інформацію та громадських інтересів щодо радіо та телебачення». Таким чином цей орган стає захисником свободи слова та прав громадян на інформацію, гарантом плюралістичності радіо та телебачення.

До загальних завдань радіомовлення та телебачення згідно із Законом про радіо та телебачення належать:

1) надання інформації;

2) забезпечення доступності надбань культури та мистецтва;

3) сприяння в отриманні освіти та використанні досягнень науки;

4) надання розваг;

5) підтримка вітчизняної аудіовізуальної творчості [2]. Органом державної адміністрації, що поєднує функції управління і контролю за виконанням вищенаведенних завдань та забезпечення свободи слова та реалізації права громадян на інформацію є Державна Рада з радіомовлення та телебачення.

Особливість позиції Ради, принципи її створення та компетенція, що визначені Конституцією, обумовлюють її автономію по відношенню до Ради Міністрів та її Голови. Цю незалежність підтверджує також той факт, що ДРРТ звітує про свою діяльність у Сеймі, Сенаті, та перед Президентом, в той час, як Голову Ради Міністрів тільки інформує про свою діяльність. ДРРТ ні в якій мірі не є органом самоврядування, хоча, здавалося б, її членами мали б бути представники журналістської професії, радіо та телебачення. Однак ні Конституція, ані Закон не визначають цього. Закон тільки стверджує те, що членами Ради мають бути особи, що володіють необхідними знаннями та навичками роботи в ЗМІ.

Ст. 6.1. Закону "Про ДРРТ" докладно визначає цілі та завдання цієї інституції, згідно з якими "ДРРТ стоїть на стороні свободи слова на радіо та ТБ, самостійності та незалежності передавача інформації, інтересів слухацької та глядацької аудиторії, а також забезпечує відкритий та плюралістичний характер радіомовлення та ТБ. 6.2. До завдань ДР особливо належать:

1. проектування напрямків діяльності з відома Голови Ради Міністрів, напрямків політики уряду в галузі радіомовлення та ТБ;

2. визначення в межах, що обумовлені законом, рішень, що стосуються ліцензій на розповсюдження програм;

3. визначення в межах, що обумовлені законом, рішень, що стосуються ліцензій на розповсюдження програм;


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат