Зворотний зв'язок

Особливості контролю знань з математики із застосуванням ЕОМ

Серед основних ознак знань велике значення має уміння самостійно мислити, “бачити” задачу і знаходити підхід до її розв’язку, спроможність орієнтуватися в новій ситуації. Оцінюючи уміння, ми оцінюємо мислення, пам'ять, увагу і спроможність до самостійного мислення.

З усього різноманіття умінь виділимо такі, що найбільш перевіряються при розв’язуванні завдань:

1.Уміння оперувати поняттями. Відомо, що не можна привести жодного судження не оперуючи поняттями. Поняття – загальна і необхідна форма всякого логічного мислення. Володіння поняттям пов’язано з аналізом, синтезом, порівнянням, зіставленням, абстрагуванням, узагальненням і, отже, із усіма розумовими процесами. Оцінюючи уміння, ми судимо про розвиток мислення, пам’яті, уваги.

2.Уміння застосовувати теорію до розв’язування практичних і навчальних задач. Відомо, що практика – це матеріальна, цілеспрямована діяльність людей, освоєння і перетворення об’єктивної дійсності, загальна основа розвитку людського суспільства і пізнання. Являючись критерієм істини, практика відповідає на запитання: є знання або їх немає.

3.Уміння самостійно мислити. Воно полягає в умінні виділити головне, порівняти це головне з даною ситуацією і знайти розв’язок.

4.Знання мови математичних наук або уміння записати символами математичні поняття і факти. Оцінювання цих умінь здійснюється по кількісній ознаці – числу допущених помилок, числу правильних відповідей, часу виконання завдання, а також по якісному – спеціально підібраних завданнях оптимальної складності.

На основі критеріїв, що визначають об’єктивний контроль, встановлено, що основною дидактичною вимогою ефективного використання ЕОМ для перевірки знань з урахуванням обсягу, повноти, узагальненості, цілеспрямованості і дієвості є оптимальний рівень складності завдань і вправ, запропонованих до контролю. У запропонованій методиці використовується п'ять рівнів складності задач.

Перший і другий рівні – початкові; вони відповідають першому (“фактичному”) рівню знань, що полягає в накопиченні “фонду знань”, який складається в основному з фактів. При розв’язуванні учні обмежуються приведенням одиничних фактів, дають заучені характеристики термінів і явищ.

Третій рівень – операційний; він полягає в умінні здійснювати найпростіші логічні операції по готовому зразку і характеризується утворенням частносистемних асоціацій і наявністю зв’язку між знаннями, засвоєними в межах однієї глави або одного розділу.

Четвертий рівень – аналітико-синтетичний; досягнувши його, учні виявляють уміння узагальнювати, диференціювати стійкі знання, зв’язувати раніше вивчене з новими знаннями, виділяти головні ідеї, основні положення теми, розділу, розкривати різноманітні зв’язки і проводити аналогії.

П'ятий рівень – творчий; він потребує переносу знань у нові ситуації, створення нестандартних алгоритмів пізнавальних і практичних дій.

Можна сказати, що оволодіння знаннями на першому – другому рівнях пов’язано з формальною логікою, а на третьому – п’ятому – із діалектичною. Між усіма цими рівнями немає яскравої і різкої межі при навчанні. Проте при контролі бажано їх розрізняти.

Зупинимося докладніше на визначенні складності задач.

Очевидно, що при проведенні конкурсних іспитів необхідно висувати вимоги, які за формою і змістом не виходять за рамки шкільної програми. Запропоновані на вступних іспитах задачі по своєму змісту і стилю не повинні бути далекими як від конкретного шкільного предмета, так і від тих вимог, що подаються студентам при проходженні вузівських курсів.

Для виявлення системи знань з предмету відповідно до критерію обсягу пропонується при підготовці контрольного матеріалу попередньо виділити основні розділи, які підлягають контролю. Можна виділити такі розділи:

І. Дійсні числа. Відсотки. Прогресії.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат