Хламідіоз

Хламідійні інфекції чи хламідіози – це група захворювань, що викликаються мікроорганізмами роду Chlamydіa. За своїми властивостями хламідії займають проміжне положення між вірусами і бактеріями. Тому дотепер хламідіоз діагностується і лікується набагато важче, ніж звичайні бактеріальні інфекції. Хламідії можуть уражати багато органів і систем: органи зору, дихальні шляхи, сечостатеву систему, серцево-судинну систему, центральну нервову систему, печінку, жовчовивідні шляхи, лімфатичні вузли, суглоби і інші. Урогенітальний хламідіоз відноситься до захворювань, що передається половим шляхом. Часто відзначається сполучення хламідіозу з іншими сечостатевим інфекціями – тріхомоніазом, гарднерельозом, уреаплазмозом. Небезпека хламідіозу полягає в тім, що, тривало існуючи, він призводить до ускладнень, найбільш частим з який є безпліддя, простатит, везикуліт, цистит у чоловіків і ерозія шийки матки, вагініт, безпліддя у жінок.

Хламідіоз являє собою реальну загрозу для здоров’я людини. Сьогодні з ним пов’язують захворювання сечостатевої сфери, кон’юнктиви ока, суглобів, респіраторні ураження і хвороби інших внутрішніх органів. Численні дослідження довели, що хламідії можуть не тільки бути причиною безпліддя, а й викликати патології у вагітних і хвороби у новонароджених.

За різними оцінкам світових експертних комісій хламідіями інфіковано від 1,5% до 60% від населення Земної кулі, а антитіла до них є від кількох відсотків до 3/4 популяції. Це пояснюється недосконалістю багатьох сучасних діагностикумів. Але як би там не було, хламідіоз – одне з найбільш розповсюджених сучасних захворювань.

Вчені відкрили хламідії порівняно недавно – на початку 80-х років. Визначено, що до них належать 4 інфекції: трихомоніаз, хламідіоз, гонорея, сифіліс. Загалом хламідії передаються статевим шляхом. Хоча існують і інші шляхи зараження, наприклад, реальна загроза передання інфекції від матері до дитини, внутрішньоутробним шляхом або під час пологів. Суттєвий внесок у розповсюдження інфекції вносить побутовий шлях: користування загальними унітазами, ваннами, постіллю, басейнами, лазнями, а також дружні поцілунками (губи-в-губи), поїдання "загального бутерброду" і використання при вживанні їжі загального посуду. Але й це ще не все. Людні пляжі, особливо з теплою стоячою водою, є сприятливим середовищем для розповсюдження хламідійної інфекції. Адже вона здатна зберігати життєздатність в звичайній воді до 5 діб, а на тілі до 2 діб і дуже стійка до миючих та дезінфікуючих засобів.

Незнання останнього, коли, наприклад, популярні сьогодні одноразові(!) пластикові дзеркала, використовуються окремими гінекологами для багаторавих оглядів замість металевих, перетворюють деякі медзаклади в справжній розсадник хламідіозу. Справа в тому, що багато медпрацівників у порушенні всіх правил вважають достатнім для дезінфекції замочування пластикових дзеркал (не витримуючі теплової стерилізації) в розчин хлораміну, після чого просто промивають проточною водою. Аналогічне ( якщо не більше) твориться з оглядовими перчитками.

Період від зараження хламідіями до появи перших ознак інфекції складає 30-40 днів.

Хламідіоз дуже підпільна інфекція без виражених ознак з млявим перебігом запаленням органів сечостатевої системи. Найчастіше інфекція вражає чутливі слизові оболонки сечовипускального каналу і прямої кишки у чоловіків та шийкового каналу матки у жінок. В подальшому хламідійна інфекція розповсюджується на навколишні органи, викликаючи їх запалення.

ЖІНКИ найбільш часто скаржаться на клейкі, мізерні, безколірні, прозорі або мутні виділення з піхви або уретри, тягнучі болі внизу в ділянці матки або яйників (частіше справа) або розлиті, які віддають в стегно і/або куприк. Особливо характерні передменструальні болі і болі в перші дні після початку менструації, які найбільш інтенсивні в теплу погоду. При обстеженні на фоні хламідіозу часто виявляють ендометрит, псевдоерозію шийки матки, ендоцервіцит, лімфоїдні фолікули в ділянці зіву і синехії (спайки) різної локалізації. Здатність до вагітності звичайно знижена (або відсутня). У багатьох під час вагітності відмічається підвищений тонус матки з загрозою викидня. Звичайними ускладненнями є також гінетальний інфантилізм, позаматкова вагітність, гіпотрофія плоду. Існують дані про високі показники недоношеності і мертвонароджуванності на фоні хламідіозу.

Як часто хворіють хламідіозом?

Як стверджують вчені, не менш, ніж 5-10% молодих сексуально активних людей уражені хламідійною інфекцією. Хламідіоз виявляється в кожної другої жінки з хронічними запальними захворюваннями урогенітальної сфери, у 57% жінок, що страждають безпліддям, у 87% жінок, у яких відмічається невиношування вагітності.

12
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою