Спостереження і догляд за хворими з патологією органів дихання

5. Допомога хворим при задишці.

6. Види кашлю та особливості догляду при різних видах кашлю.

7. Болі в грудній клітці, допомога при них.

8. Кровохаркання, легенева кровотеча, їх причини та тактика при легеневій кровотечі.

9. Оксигенотерапія, її види.

10. Плевроцентез, покази до його проведення та роль середнього медпрацівника при плевроцентезі.

Основні функції органів дихання—забезпечення організму киснем, який необхідний для нормальної життєдіяльності всіх органів і тканин та виведення вуглекислого газу і води. Частота, глибина і ритм дихальних рухів регулюється дихальним центром і корою головного мозку. Подразнення дихального центру і підсилення інтенсивності дихання можливі при підвищенні в крові вмісту вуглекислого газу і зменшення концентрації кисню. Це спостерігається при фізичному навантаженні, емоціональному напруженні, а також при різних захворюваннях органів дихання. Надмірна концентрація кисню в крові, яка спостерігається при гіпервентиляції або вдиханні чистого кисню, може приводити до пригнічення дихального центру, зменшення частоти і глибини дихання і, навіть, його зупинки.В нормі дихальні рухи ритмічні з частотою в дорослої людини у спокої 16-20 у хв., причому у жінок на 2-4 дихання більше, як у чоловіків. У новонароджених частота дихання – 40-45 за хвилину. У положенні лежачи число дихань зменшується до 14-16 в хв., а у вертикальному положенні—збільшується (18-20 в хв.). у тренованих людей і спортсменів частота дихальних рухів може зменшуватися і досягати 6-8 у хв. Поверхневе дихання переважно спостерігається у спокої, а при фізичному навантаженні або емоціональному напруженні воно більш глибоке. В залежності від переважної участі в дихальних рухах грудної клітки або живота (діафрагми) розрізняють грудний (переважно у жінок), черевний та змішаний типи дихання.

Найбільш частими патологічними симптомами при різних захворюваннях органів дихання є задишка, кашель, кровохаркання, болі в грудній клітці.

Задишка—це суб’єктивне відчуття нестачі повітря та утруднене дихання. Об’єктивні ознаки задишки є зміни частоти, глибини і ритму дихальних рухів, а також тривалості вдиху та видиху. Вона буває фізіологічною (після значного фізичного навантаження) і патологічною при захворюваннях легень, серця, мозку.

За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну та експіраторну і змішану. Інспіраторна задишка є внаслідок забрудненого вдиху через перешкоду для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах. При значному збудженні, вдих відбувається з шумом (стридорозне дихання). При експіраторній задишці—вдих короткий, а видих забруднений і тривалий. Вона зустрічається при бронхіальній астмі.

Астма—це несподівані приступи задухи. Найчастіше зустрічається змішана задишка.

Внаслідок порушення діяльності дихального центру виникають патологічні типи дихання: дихання Кусмауля ( дуже сповільнене і глибоке, при комах), Дихання Чейна-Стокса (хвилеподібне збільшення і зменшення амплітуди дихання з наявністю пауз між хвилями 40-50 секунд)—буває при розладах мозкового кровообігу, дихання Біота (рівномірне за глибиною дихання з періодичним виникненням тривалих пауз (зустрічається в агональному стані). При його появі медсестра повинна негайно повідомити лікаря.

Допомога при задишці:

Звільнити грудну клітку від стискуючого одягу, надати хворому пів сидяче положення, забезпечити приплив свіжого повітря або дати дихати кисень. При приступі бронхіальної астми дають інгаляцію ліків, що знімають спазм бронхів та вводять лікарства, що знімають останнього.

Кашель—це складний захисно-рефлекторний акт, який направлений на виведення із бронхів і верхніх дихальних шляхів харкотиння або сторонніх тіл. Кашель є сухий без виділення харкотиння, і вологий з виділенням харкотиння.

123456
?






© 2011 - 2013 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою