Україна у системі світогосподарських зв'язків

План.

І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків

1. Експортні можливості України в галузях народного господарства

2.Динаміка реальних цін на традиційні товари українського експорту

3. Формування нової моделі національної конкурентоспроможності

4. Інвестиційно-інноваційна діяльність в Україні

Висновки

ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз

1. Моделювання експортного потенціалу України

2. Етапи формування експортного потенціалу України.

3. Довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.

Висновки

І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків

1. Експортні можливості України в галузях народного господарства

Характерною рисою економічного розвитку України в період трансформації стало посилення зовнішнього вектора розвитку. В останнє десятиріччя підприєм¬ства чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, АПК, транспортного машинобудування і ряду інших галузей для збереження обсягів виробництва й рівня зайнятості намагалися повною мірою використати можливості задоволення зовніш¬нього попиту, що відкрилися для них у результаті лібералізації зовнішньоекономіч¬ної діяльності.

У 2003 р. частка експорту в загальних обсягах випуску в цілому по економіці України досягла 25,6%. Найзначнішою питомою вагою експорту у випуску характери¬зувалися металургія та обробка металу (78,2%), текстильна і шкіряна промисловість (71,1%), хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби (65,8%), виробництво машин і устаткування (64,6%), нафтопереробка (43,6%), транспорт (42,9%), видобу¬вання неенергетичних матеріалів (40,9%), лісове господарство (37,5%), деревооб¬робна та целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа (33,6%).

Стиснення внутрішнього попиту і звуження ринків збуту на початку 90-х років XX ст. спонукали вітчизняних виробників до масового виходу на зовнішні ринки та спричиняли аномальне розростання експортного сектора. Однак серед підприємств, породжених плановою економікою, конкурентні переваги на світових ринках мали тільки ті, що спеціалізувалися на виробництві енерго- і матеріаломісткої продукції з низьким ступенем обробки. Слабкість і неефективність промислової політики держа¬ви не створювали умов для зародження в Україні нових виробництв, які б у перспек¬тиві могли забезпечити якісні зміни у структурі національної економіки та підвищення ефективності експорту.

Сьогодні, як і на зорі незалежності України, найвагоміші експортні можливості зосереджено у традиційно індустріальних і сировинних галузях. Найбільшими товар¬ними групами (за гармонізованою системою) у структурі експорту товарів з України є чорні метали (33% загального експорту товарів); енергетичні матеріали, нафта і про¬дукти її перегонки (відповідно, 10,4%); котли, машини, апарати й механічні пристрої (5,5%); залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання (4,6%); вироби з чорних металів (4,4%); електричні машини і устаткування (3,8%); зернові культури (2,5%); продукти неорганічної хімії (2,4%); добрива (2,3%); руди, шлаки й зола (2,1%). Занепокоєння викликає і досить висока концентрація експорту: три найбільші товарні групи забезпечують майже половину експортних надходжень до України.

123456789101112131415161718192021222324
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою