Умовні речення. Порівняльні речення

Умовні речення

Підрядне умовне речення виражає умову здійснення дії головного речення; воно називається протасис (гр. protasis — попередник), а головне — аподосие (гр. apodosis — наступник).

Підрядні умовні речення вводяться сполучниками si — якщо, якщо б, якби; nisi, nі — якщо не, якби не.

Nisi складається із умовного сполучника sі і заперечення, причому заперечення відноситься до умови загалом. Якщо ж треба висловити заперечення до окремого слова, то ставиться si non.

У латинській мові є три види умовних речень: реальний (modus realis), можливий (modus potentialis) і нереальний - (modus irrealis)

Реальний вид (modus realis)

Мodus realis—це тип умовних речень, в яких вказується, що дія головного речення здійснюється, якщо умова у підрядному реченні реальна або здійснима. В умовних реченнях такого типу ставиться inducativus всіх часів, крім цього, у головному реченні може стояти імператив або інша форма присудка, яка вживається в головному ре¬ченні. Приклади: Si vales, bene est, ego valeo.—Якщо ти здоровий, то і я добре себе почуваю. Naturam si sequemur ducem numquam aberrabimus.— Якщо будемо слідувати за вказівкою природи, ніколи не по¬милимося. Homo miser est, nisi virtutem colit.—Людина є нещасною, якщо не вшановує доблесті. Si id dixisti, erravisti.—Якщо ти це ска¬зав,— помилився.

Pergratum mihi feceris, si de amicitia disputaveris, quid sentias (Сіс.).— Ти зробиш мені велику приємність, якщо скажеш про друж¬бу те, що думаєш.

Можливий вид (modus potentialis)

В modus potentialis головне і підрядне речення вказують на дію, яка за певних умов може або могла б здійснитися.

У головному і підрядному реченнях вживається conintivus praesentis або реrfecti. Conintivus praesentis виражає можливу дію недоконаного виду, conintivus реrfecti — доконаного виду. Прикла¬ди: Si velim Hannibalis proelia omnia describere dies me deficiat.— Якщо б я хотів описати всі битви Ганнібала, не вистачило б мені дня.

Міnus saepe pecces, si scias, quod nescias.— Ти часто менше помилявся б, якщо б знав те, чого не знаєш. Quis hoc credat, nisi sit pro teste vetustas? — Хто в це повірить, якщо свідком не буде старовина?

Si hoc dixeris, erraveris.— Якщо б ти (був) це сказав, ти б помилився. Dies me defecerit, si omnes imperatores enumerare voluerim.— Не виста¬чило б мені дня, якщо б я захотів перерахувати всіх полководців.

У головному реченні modus potentialis іноді ставиться indicativus при coniunctivus у підрядному реченні і дуже рідко в підряд¬ному — indicativus при coninctivus в головному реченні. Наприклад: Dic mihi, si fias tu ieo, qualis eris? — Скажи мені, якщо б ти став левом, який ти будеш (як виглядатимеш)? Меmoria minuitur, nisi eam exerceas.— Пам'ять слабне, якщо її не вправляти. Sі quid habes certius , velim scire.— Якщо ти знаєш щось точніше, то я хотів би теж знати.

Нереальний вид (modus irrealis)

Мdus irrealis вказує на дію, неможливу до здійснення в теперіш¬ності або в минулому. В головному і підрядному реченнях ставиться coniunctivus imperfecti або plusquamperfecti.

Сoniunctivus imperfecti виражає дію, неможливу до здійснення в теперішності, coniunctiivus plusquamperfecti — неможливу або недійсну дію в минулому. Приклади: Si hoc diceres, errares.— Якщо б ти це говорив, ти помилявся б. Меdici, si omnibus morbis mederi possent, felicissimi essent hominum.— Якщо б лікарі могли лікувати всі хвороби, вони були б найщасливішими з (усіх) людей. Si pro patria morendum esset, faceremus.— Якщо треба було б померти за батьків¬щину, ми це зробили б. Si ibi te scissem, ad te ipse venissem.— Якщо б я (був) знав, що ти там є, я (був) би сам прийшов до тебе. Si Conon non advenisset, Agesialaus Asiam regi eripuissem.— Якщо б Конон не прибув, Агезілай вирвав би у царя Азію. Si venisses ad exercitum, a tribunis militaribus visus esses (Сіс.) — Якщо б ти прийшов до війська, тебе побачили б військові трибуни.

1
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою