Зворотний зв'язок

Синоніми

Лексика мови постійно збагачується. В процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. Це приводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися став¬лення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Між словами, що позначають одне розгалу¬жене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки, їх називають синонімічни¬ми, а слова — синонімами.

Слово синонім грецького походження й дослівно означає «однойменний». Тобто це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилі¬стичними забарвленнями, наприклад: лихо, горе, біда, не¬щастя; нудьга, сум, жаль, туга. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близькі, а з другого — значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігаються, не роблять їх однаковими.

Синонімія — це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі.

Декілька синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом. Ряд має одне стрижневе, опорне слово, що виражає найзагальніше значення й не має стилістичних відтінків. Воно ще назива¬ється семантичною домінантою і об'єднує навколо себе інші стилістично забарвлені синоніми, наприклад: ходити — крокувати (урочисто), марширувати (в шерензі), поспіша¬ти (швидко), плентатися (повільно); стійкий — міцний, непохитний (дуже стійкий); сміятися— реготати (голосно сміятися), хихикати (неприємно сміяти¬ся) ;безжалісний — безсердечний (нечутливий до чужого болю), жорстокий (дуже безжалісний); мете¬лиця — хуртовина, завірюха, хуга; мати — ненька; солдат — боєць, воїн, армієць, ратник; бандит — грабіжник, розбійник; пахучий — запашний, духмяний, ароматний; дбати — клопотатися, піклуватися, тур¬буватися; бій — битва, січа.

Синоніміка — це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтак¬сичні, фразеологічні.

Лексичні синоніми — це подібні або тотожні за значенням слова. Абсолютних синонімів у мові мало: оплески — апло¬дисменти, доказ — аргумент, зодчий — архітектор, відтінок — нюанс, літак — аероплан, укол — ін'єкція, водо¬грай — фонтан, вітрило — парус. Вони не мають якихось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Абсолютні синоніми виника¬ють, коли замість власне українського слова запозичується іншомовне з таким самим значенням. Зловживати іншомов¬ними словами не слід.

У мові постійно діє закон економії мовних засобів. Тому витворюючи або запозичуючи нові слова й вирази, мова намагається за цим законом диференціювати їх, тобто ро¬зрізнювати за значенням, відтінками значень, функціями так, щоб не було абсолютно однакових мовних одиниць. В результаті, крім незначної кількості абсолютних синонімів, в українській мові є дуже багато серед лексичних синонімів ідеографічних (значеннєвих) і стилістичних.

Ідеографічні синоніми передають різні значеннєві відтінки того самого поняття: говорити — виступати, про¬голошувати, розмовляти; тихий — повільний, спокійний, хата — дім, будинок, житло, квартира; дорога — шлях, гостинець, путь, узвіз, тракт, бетонка.

Стилістичні синоніми при спільності значення передають різне стилістичне забарвлення (емоційне, оцінне): говори¬ти — базікати, патякати; ходити — швендяти, човгати; їсти — глитати, жерти. Вони, як правило, закріплюються у мовленні певного стилю, наприклад: говорити, але на зборах — виступати; розбір, але в науковому стилі — аналіз; прохання, але в офіційно-діловому стилі — заява.

Лексичні синоніми можуть бути загальномовними й кон¬текстуальними. Загальномовними називаються ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність, сприймається й поза контекстом: життєпис — біографія; абетка — аз¬бука — алфавіт; визискування — експлуатація; всесвіт — космос; лаштунки — куліси. Контекстуальними називають ті синоніми, що набувають синонімічності тільки в контексті (чи у словосполученні): чешу (йду) до хати; сива (давня) історія; заливатися (сміятися) без причини тощо. Контек¬стуальні синоніми, як правило, мають яскраве емоційно-експресивне забарвлення: Маланка ледве допхалась до своєї халупки; їй не хотілось нічого робити і вона, склавши руки, як у неділю, гаптувала словами хитрі мережки; Хома був усюди. Він, здавалось, забув людську мову і лиш, як жужіль од горіння душі, викидав з себе: «Бити! Палити!» (М.Коцюбинський).

Морфологічними синонімами називають варіанти форм, що передають те ж саме поняття. Наприклад, давальний і місцевий відмінок: батьку — батькові, на батьку — на батькові; по полі — по полю; орудний відмінок: тією — тою, п'ятьма — п'ятьома.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат