Хоровий спів

Хоровий спів

Хоровий спів - один з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей. Його значення різноманітне: сприяє розвиткові не лише музичних здібностей і голосу дитини, а й мислення, мов¬лення, розширенню словникового запасу. Хоровий спів, викликаючи в молодших школярів яскраві емоції, впливає на естетичні і моральні по¬чуття.

Проблеми вокального виховання дітей розглядали Т. Овчинникова, Н. Орлова, С. Гладка, А. Менабені, Г. Стулова, Ю. Юцевич та інші.

Значну роль у навчанні співу відіграють правильно сформовані спі¬вацькі навички. Як відомо, навички - це закріплені, автоматизовані прийоми і способи роботи, що є складовими моментами в складній, свідомій діяльності. Результати досліджень, проведених науковцями, да¬ють підставу стверджувати, що співацькі навички забезпечуються лише через відповідність реального звучання і внутрішніх музично-слухових уявлень учнів. Внутрішні музично-слухові уявлення пов'язані з рухови¬ми і створюють настроєність у рухах, готовність до певних дій, що від¬повідають художньому завданню.

Вокальними навичками є співацька установка, дихання, звукоутворення і звуковедення, дикція й чистота інтонування.

Співацька установка, створюючи сприятливі умови для виразного співу, забезпечує зручне положення корпусу, го¬лови, правильне відкривання рота під час співу. Від неї зале¬жать дихання і звукоутворення; крім того, вона дисциплінує дітей, є першою організуючою ланкою колективного співу.

Під час співу важливе значення має дихання. Уміння чи невміння дихати позначається на якості звуку, чистоті інто¬нування й на інших характеристиках хорового звучання. Роз¬різняють три види співацького дихання: грудне, діафрагматичне і грудодіафрагматичне (останнє вважають найраціональнішим). Педагоги-музиканти зазначають, що слід не акцентувати увагу дітей на диханні, а виробляти його в про¬цесі навчання поступово, у комплексі з іншими вокальними навичками.

Співацьке звукоутворення і звуковедення багато в чому залежить від співацької установки й дихання; якщо ці навич¬ки не сформовано, робота над звукоутворенням навряд чи буде успішною. Формувати в голосі дітей співочість, навчити їх «тягти» звук - одне з головних завдань вокального вихо¬вання. Від чіткого вимовляння голосних і приголосних зву¬ків залежить розвиток у голосі дзвінкості й рівності - важ¬ливих властивостей співацького голосу.

Важливою умовою хорового звучання є точне виконання звуків за висотою, тобто стрій і співацька інтонація. Хоро¬ший стрій у хорі залежить від того, якою мірою розвинений музичний слух учнів, від їхньої уваги та вміння володіти своїм голосом і співацькими навичками, від фізичного й емоцій¬ного стану співаків.

Ансамбль, як відомо, означає суцільність, урівноваженість, узгодженість голосів. У хоровому співі розрізняють інтона¬ційний, ритмічний, тембровий, дикційний, а також худож¬ній ансамблі.

Складність формування співацьких навичок у тому, що молодшим школярам важко проаналізувати навчальне завдан¬ня, побачити зв'язок між окремими навичками, що формую¬ться в комплексі, перенести досягнені результати з вивчено¬го завдання на нове.

Ефективним засобом формування співацьких навичок є вокально-хорові вправи - багаторазово повторені спеціаль¬но організовані вокальні дії. Під час розучування вправ слід додержуватися принципу єдності художнього й технічного, прагнути до емоційно-виразного забарвлення голосу. Для сти¬мулювання позитивних емоцій доцільно розучувати вправи, що звучать у мажорному ладі.

На початковому етапі навчання мелодію нової вправи ба¬жано підтримувати акомпанементом. Це потрібно не лише для досягнення чистоти інтонування, а й для розвитку гар¬монійного слуху учнів. Коли інтонація в них буде стійкою, можна обмежитися гармонійною підтримкою. Іноді для роз¬витку координації слуху й голосу корисно співати вправи без супроводу (з попередньою ладовою настройкою).

Початкові вокально-хорові вправи слід співати неголос¬но, на природно відтворених звуках (так званий примарний тон, найчастіше це фа* - соль1. Поступово діапазон вправ розширюється. Водночас вибір поєднань голосних і приго¬лосних звуків зумовлений завданнями вокально-хорового роз¬витку учнів конкретного класу. Корисні різні співацькі впра¬ви, зокрема на легато, стаккато, з різним звуковисотним і ритмічним малюнком. Головна умова результативності - про¬думаність вокально-хорової роботи, що запобігає безцільним повторенням.

12345
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою