Золотарство

Набутки майстрів у даній галузі — маловідома, але дуже цікава сторінка в історії вітчизняного мистецт¬ва. Воно розвивалось в часи бурхливих змін в соці¬ально-економічному житті України, які були пов'яза¬ні з перемогою в національно-визвольній війні і ство¬ренням першого після часів Київської Русі державно¬го утворення — Гетьманщини, що не могло не відби¬тися на розвитку науки і культури та сприяло розквіту різних галузей мистецтва. Цей розквіт торкнувся і зо¬лотарства, однієї з найбільш стародавніх ремісничих професій, що підтверджується наявністю багатьох зо¬лотарських пам'яток цього періоду в колекціях музеїв нашої держави. Недостатня вивченість питання, кіль¬кість публікацій заважає їх точній атрибуції та вклю¬ченню в науковий обіг.

Форма предмета, його декор, технічні прийоми — це ті риси, які характеризують поняття стилю в деко¬ративно-прикладному мистецтві. Вони змінюються із зміною естетичних уподобань того чи іншого часу, і хоча існує єдина лінія розвитку мистецтва, властива всім країнам європейського ареалу, різні народи по-різному спричинилися до розвитку цієї лінії. В краї¬нах Західної Європи були вироблені і змінювали один одного спільні мистецькі стилі — за готикою йшов ренесанс, за ренесансом — бароко і так далі. Україна, культура якої мала глибокі корені ще в дохристиянсь¬кій добі і сформувалась на візантійській мистецькій основі, була також досить сильно пов'язана з мистец¬твом Сходу. За своїм політико-географічним положен¬ням після татаро-монгольської навали вона поступо¬во все більше підпадала під вплив західноєвропейсь¬кого культурного процесу, і це досить-таки помітно на золотарських пам'ятках XVII століття.

Існує ціла їх низка, де присутні елементи готики — як у формах, так і в орнаментах. Це — пірамідальні ажурні шпилі на гробницях та кадильницях, гранчасті бусини з готичними візерунками на хрестах, ступін¬часті ребристі піддони, накладні мережані бордюри з зубчаткою (хрестоцвіт) на потирах, хрестах та оправах книжок зустрічаються в золотарських виробах протя¬гом усього XVII століття. У напрестольному хресті 1641 року основну увагу привертає пукля стояна, що має мережаний готичний візерунок. Кожна грань цієї пуклі розроблена в стилі готичного вікна з розетками та арками і прикрашена на ребрах литими ажурними де¬талями типу стрілчастої напіварки з орнаментом масверку. Піддон — шестиреберний з ажурною приступ¬кою, карбований візерунком уже явно ренесансового характеру — спаровані валюти утворюють серцеподі¬бні картуші з пальметами. Такі орнаментальні мотиви досить часто зустрічаються на речах 40-х — 80-х ро¬ків.

Серед хрестів подібного типу слід ще назвати чудо¬ву пам'ятку з Полтавського художнього музею — ве¬ликий запрестольний хрест, що виконаний із некоштовного металу. Він має традиційну семикінцеву фор¬му і гравійовані зображення Розп'яття та Хрещення на лиці та звороті. Стоян складається з шестиреберної пуклі біконічної форми, яка в верхній частині пе¬реходить в напівпуклю. Пукля прикрашена ажурним пояском з дуже простим геометричним візерунком, зубчаткою та стрілчастими литими деталями на реб¬рах. Це, безумовно, ремінісценції готики, але дуже пі¬зньої. Піддон речі — конусоподібний шестилопасний, орнаментований візерунком серцеподібних мотивів, між якими розташовані карбовані постаті євангеліс¬тів. Форма та декор піддону дозволяють датувати хрест уже другою половиною XVII століття.

З Полтавського художнього музею походить і сріб¬на кадильниця, яка своїми формами нагадує славноз¬вісну Горностаєву кадильницю 1541 року і вписується в коло пам'яток готичного стилю. Чаша її складаєть¬ся з двох напівсфер. Вона карбована видовженими ло¬жками, верхня половина має пірамідальну шестиреберну верхівку з прорізним візерунком арочок та зиг¬загу, а ребра густо прикрашені зубчаткою. Піддон — шестилопасний, орнаментований серцеподібними мо¬тивами. Цікаво, що на коптильнику, який має вигляд розетки, зображені реалістично трактовані квіти. Ренесансовий орнамент кадильниці вказує на XVII сто¬ліття, але ця стилістична двоїстість не стає на заваді речі, вона виглядає досить художньо виразною.

Впливи готики ми бачимо і на таких культових пре¬дметах, як дарохранильниці. Прикладом цього може служити гробниця 1673 року з Макотинського монас¬тиря, що на Чернігівщині. Вона має вигляд прямоку¬тного саркофагу, на кришці якого закріплено три пі¬рамідальні шпилі з прорізним геометричним візерун¬ком — розети, прямокутники, кружки, хрестики. Вер¬хній та нижній краї дарохранильниці оформлені ме¬режаним бордюром з зубчаткою. Стінки прикрашені гравійованими зображеннями, з одного боку — це сце¬ни пасійного циклу — «Бичування Ісуса Христа», «По¬кладення на Христа тернового вінця» та «Покладення в домовину», з другого — представлена Богоматір Печерська з Антонієм та Феодосієм, святим Миколою, апостолами Петром і Павлом.Зображення виконані дрібним штрихом у вільній ма¬нері. В центральній композиції — «Покладення в до¬мовину» відчувається бажання передати напруженість дії. Подібний тип дарохранильниць походить, мабуть, від середньовічного релікварію, але нагадує також сво¬їми формами типові українські трьохбанні церкви. Такі гробниці були розповсюджені на Україні не тільки у XVII, а й у XVIII столітті, але вплив готики на пізніх пам'ятках майже відсутній. Він мало вчувається вже наприкінці XVII століття. Так, на гробниці 1682 p. з Чернігівського історичного музею прямокутний сар¬кофаг поставлено на ніжки у вигляді пташиних лапок з галькою в пазурах, а пірамідальні шпилі на кришці мають прорізний візерунок у вигляді виткої стеблини з квітами. На стінках закріплено шість круглих меда¬льйонів з гравійованими сценами пасійного циклу. Зо¬браження виконані на дуже високому рівні, компози¬ції — багатофігурні, вдало вписані в коло медальйо¬нів. Персонажі подані в русі, і це підкреслює дина¬мізм композиційної побудови сцен, в яких простежу¬ється вплив графічного мистецтва. Між медальйона¬ми карбований рослинний візерунок — стилізований лист аканту та «ж»-подібні пучки рослин з квіткою в центрі. Дарохранильниця виглядає ошатною, декора¬тивно виразною, і це споріднює її скоріше з мистець¬кими засадами стилю бароко, незважаючи на невиба¬гливу форму та ренесансову орнаментику, яка, до ре¬чі, не має вже чистоти стилю — акантовий лист дуже вигнутий, пучки рослин — розхристані, розпливчасті, без чіткості ліній доби ренесансу.

12345
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою