Виготовлення виробів з лози

1. Вступ.

Плетіння--одне з найдавніших ремесел. Воно виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисельні свідоцтва про плетені предмети першої необхідності з античної епохи.

Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.

Найбільшого розквіту в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів в другій половині ХlХ і початку ХХ століть.

На вишукані меблі, кошики інші предмети домашнього побуту виконані з обкореної лози, пофарбовані барвниками, а інколи і позолочені, з`явився такий попит, що в Франції в провінції Шампань для посадки лози розкорчовувались навіть виноградники.

Цим ремеслом почали займатись багато людей і навіть відкривали спеціальні школи.

В 90-х роках ХlХ століття лозоплетіння широко розвивалося і на Україні, зокрема в Корсунь-Шевченківському. На Чернігівщині збудували лозоплетільний завод.

В теперішній час далеко за межами України відома продукція Чернігівської фабрики лозових виробів. Підтримують і розвивають традиції промислового лозоплетіння Боромленська фабрика “Лоза” на Сумщині.

Великобагачанська фабрика “Веснянка” на Полтавщині, Корсунь-Шевченківська фабрика “Корсунчанка” на Чернігівщині, Ратковська фабрика “Веснянка” на Волині, завод “Маяк” на Хмельниччині, Хустська фабрика “Нарциз” на Закарпатті та багато інших.

Залежно від матеріалу, художнє плетіння поділяють на лозоплетіння, рогозоплетіння та плетіння соломкою.

Лоза – найпоширеніший природній матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм.

Розділ 1.

Лозоплетіння в житті людини.

1.1. Історія розвитку лозоплетіння.

Плетіння з природніх матеріалів , як припускають чимало дослідників належить до первісних виробів, і мабуть випереджує ткацтво та виготовлення керамічного посуду. Але якщо археологія, поки що не дає матеріалу, щоб підтвердити першість плетіння, то етнографія деяких народів Австралії, Південно –Східної Азії, Африки та Америки засвідчує наявність плетіння при відсутності ткацтва. Логічні міркування над цією гіпотезою приводять до висновку, навивання та плетіння простіші, бо не потребують попередньої обробки сировини й особливого устаткування а тому мали виникнути найшвидше.

Найдовші археологічні пам`ятки плетіння – залишки мішків, кошиків, тарілок для хліба, накривок для кошиків і глиняного посуду знайдено в Єгипті, Месопотамії, Балканах, у Великобританії, Швеції та інших, і датуються V-IV тис. до. н. е. В неоліті практично виникли всі основні техніки плетіння: спіральна, полотняна (пряме христовидне плетіння), каркасна, стрічкова, тощо. Здебільшого для плетіння (спірального, полотняного) використовували м`які матеріали: солома , шувар, папірус, очерет, та інші.

Як вже зазначалося, існують підстави вважати, що керамічний посуд спочатку у деяких країнах виготовляли на плетеній основі, тобто кошики для водонепроникнення обліплювали глиною. Під час випалу плетений каркас згорав, а черепок набував необхідної міцності.

12345678910
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою