Вишиту шовком сорочку я у душі збережу

Мета уроку. Викликати в учнів інтерес до історичного минулого, до вишиванки; спонукати вихованців до відновлення національних традицій, їх збереження і впровадження в життя.

1.Вступне слово вчителя.

Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам’ять, наша історія, наші символи.

Ми сьогодні раді вітати всіх, хто любить нашу неньку Україну, хто гордий тим, що народився українцем, всіх, кому дорогі прадідівські традиції.

До нашої світлиці завітала Берегиня, прадавня слов’янська Богиня, яка осимволізовує родовідну пам’ять, наші традиції, наші символи. Завдання її – зберегти символи духу людського від забуття і байдужості, зробити її набутком для всіх. Одним із таких символів. Без якого немислимий український національний стрій, є вишивана сорочка. Про цей оберіг і буде оповідати нам сьогодні Берегиня.

Отже, тема уроку “Вишиту шовком сорочку я у душі збережу”.

І уч. Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося. Що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людині. А водночас – це і оберіг. Недаремно військовий костюм, поширений на Русі вже в Х ст.., мав вигляд металевої сорочки – кольчуги.

Легенда про сорочку

2 уч. Жіноча сорочка належить до найстаршої одежі наших предків. Можна припустити, що за княжих часів на Україні – Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. У південних слов’ян ще й тепер можна бачити жінок у такому одязі.

Матеріалом для всіх українських сорочок завжди було і є біле лляне чи конопляне полотно домашньої роботи або купована біла бавовняна матерія.

Білий колір українських сорочок – це найстарша й найхарактерніша їх особливість. Національний характер білої сорочки підкреслюється в багатьої народних приповідках:

-К Великодню сорочка хоч і лихенька, аби біленька

-Як неділя, то й сорочка біла

-Як мати рідненька, той сорочка біленька

-Як сорочка біла то і жінка мила

-Рукава як писанка, а личко як маків цвіт

-Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті

-Перша Перчиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.

Пісня “Сорочка біла”

3 уч. Другою особливістю. Української жіночої сорочки є вишиванка. За вишиттям жіночі сорочки можна поділити на 3 типи: наддністрянські, галицькі та подільські. Наддністрянський тип сорочки вишивається червоними і синіми або чорними нитками. А також сірими або білими нитками по білому полотні. Характерний рослинний орнамент.

12345678
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою