Філософія права як методологічна дисципліна

Філософія права, як наукова теорія, що містить світоглядні, гносеологічні, онтологічні основи та сенс права, його сутність і поняття, засади й місце у світі, досліджує пізнавальні можливості та евристичний потенціал визначеної філософської концепції в особливій сфері права, базується на філософсько-природних, раціо¬налістичних, позитивістських, екзистенціальних, психоана¬літичних, теологічних засадах у поєднанні з філософсько-антропологічними пошуками духовної основи, космоцент-ричних засад і метасоціального змісту права.

У цьому розділі саме й аналізуються зазначені вище філософські концепції, як загальносвітоглядна методоло¬гія та інструментарій побудови сучасних теорій філософії права.

Абсолютно протилежний зміст щодо понять, витоків, сенсу, функцій права та його місця в суспільстві, культурі, цивілізації залежить від того, яку філософську концепцію буде покладену в основу побудови тієї чи тієї теорії філо¬софії права. Від цього залежить рівень дослідження проб¬леми доктрини, парадигми, істини у праві, як керівних принципів у праворозумінні, нормоутворенні та нормоз-дійсненні, а також дослідження філософсько-світоглядної системи права як правосвідомості, правовідношення, пра-водіяльності.

У межах суто юридичної галузі немає ознак правового і неправового, справедливого і несправедливого, доброго і злого, раціонального і нераціонального. Для визначення цих ознак слід залишити межі суто позитивно-юридичного підходу і звернутися до ширшого філософсько-світогляд¬ного, соціально-політичного контексту, себто розглядати право в безпосередньому зв'язку з такими базовими для юриста поняттями, як особа, механізм забезпечення прав людини і свободи особи, правова держава і громадянське суспільство, мораль, прогрес, цивілізація, культура тощо.

А це можливо, коли ми розглядаємо право як невід'єм-, ну складову культури, форму суспільної свідомості та нор-;

мативну систему під кутом зору визначеної методології побудови теорії філософії права.

Філософія права як методологічна дисципліна дає мож¬ливість знайти істину з-поміж палких суперечок стосовно завдань держави, прогресивних форм державного устрою, відмінності права від сили або свавілля, щодо відносин між особистістю та державою, взаємовідносин особи, держави і права, механізму забезпечення прав людини і свободи особи, його генезису в культурі. Усе це складає світогляд¬ну функцію філософії права, і найголовнішим у ній є те, що сутність права має філософську природу і його можна пізнати, лише розкривши філософське джерело останнього.

Стосовно до спеціальних юридичних наук, теорії права, соціології права філософія права посідає таке саме місце, що й філософія як загальна методологія відносно всіх на¬ук. За своєю сутністю філософія права не може вдаватися до вивчення того різноманіття плинних і мінливих явищ, яке є об'єктом дослідження саме галузевої юриспруденції.

Але кожна галузева наука, керуючись загальними заса¬дами філософії права, повинна: "1) розвинути її головні принципи стосовно до своєї галузі та 2) вказати засоби реалізації отриманих висновків у певних умовах місця і часу" .

Зацікавленість філософськими проблемами права в ос¬танні роки значно зросла. Про це свідчать численні симпо¬зіуми, конференції, наукові дослідження як у нашій країні, так і за кордоном.

Роль і цінність філософії права полягає в тому, що вона показує відносини між законом і правовими феноменами, які розкривають зміст закону, сприяє розвиткові етичних поглядів юристів, їхньої загальної правової світоглядної та методологічної культури, а, отже, і ефективності профе¬сійної діяльності.

Філософія права — це моральний осередок законодав¬ства. Історія свідчить про те, що розвиток проблеми пра¬вової держави невід'ємний від розвитку проблеми філосо¬фії права.

Наука про право має багатовікову історію, глибоке осягнення якої відбувається в процесі вивчення нових фак¬торів, що характеризують її розвиток у різних історичних періодах і країнах. Враховуючи підвищену цікавість до пи¬тань методології філософії права, їх виникнення і розвит¬ку, в розділі зроблено спробу критично висвітлити історич¬ні та сучасні ідеї методології філософії права, показати її різноманітні напрямки.Поняття філософії права не було однозначним. З од¬ного боку, філософію права або тлумачили як метафізичне вчення про право, або зводили її до гносеологічних проб¬лем правоведення. З іншого боку, філософія права не тіль¬ки ототожнювалася з історично-правовою доктриною, але цей термін використовувався і представниками юридично-го позитивізму, які розглядали відмову від рішення онто¬логічних, гносеологічних та аксеологічних проблем права як новий напрям у юридичній науці. Історичний розвиток уявлень про право, його сутність та ідеали були настільки специфічними і проблематичними, що в підсумку виникли самостійні напрямки в юриспруденції — енциклопедія пра¬ва, теорія права, соціологія права. За своїм характером ця наука є типовим вираженням природно-правових конст¬рукцій, які в минулому репрезентували частину філософ¬ського знання.

123
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою