Семантичне поле понять політичне лідерство/керівництво в політології

При характеристиці політичного життя суспільства часто стали вживатися поняття „політичне лідерство” і „політичне керівництво”. Проте й до сьогодні існує загальна змістова і змістовна невизначеність цих понять, що зумовлює актуальність їх подальшої розробки та уточнення. Автор пропонує своє бачення шляхів вирішення цієї проблеми.

Встановлення органічного на відміну від явно штучного концептуального зв’язку між тими чи іншими поняттями є проблемою, зовсім не тривіальною для політології. У мовному вжитку поняття „лідерство” і „керівництво” використовують здебільш як синоніми. Проте коли робиться спроба провести політологічний або соціологічний аналіз явища лідерства, політичного лідерства зокрема, розібратися в його специфіці, підійти до дотичних до цього явища проблем, таких, як технології влади, зокрема, управлінських структур, механізмів впливу на суспільну свідомість тощо, ототожнення понять „лідерство” і „керівництво” дезорієнтує дослідника.

Пошук відповіді на зміст і трактування поняття „політичного лідерства” на підставі вивчення проявів явища лідерства як такого в окремій групі осіб, призвів до залучення в політологію понять з інших наук про людину, переважно з психології та менеджменту, соціального управління. Такий міждисциплінарний вплив, без сумніву, збагачує як теорію політології, так і практику уявлень політичної психології. Але він не звільняє дослідників від необхідності адаптації таких понять до політологічного контексту. У протилежному випадку втрачається будь-який сенс „взаємозапозичень”.

Відомо, що в наукових поняттях відбиваються найсуттєвіші властивості предметів і явищ, загальні зв’язки і співвідношення. Вони повинні чітко визначатися, співвідноситися одне з одним і пов’язуватися в закони. Разом з тим, у випадках, коли поняття у різних науках (наприклад, у психології, філософії, політології тощо) часто співпадають за зовнішньою формою, тобто виражаються тими ж словами („керівництво”, „лідерство”, „лідер”, „керівник”), виникає ситуація, коли, будучи запозиченим з одного наукового (методологічного) контексту, воно втрачає первинний смисл і набуває невідповідності новому контекстові.

Слід погодитися з думкою, що „гуманітарний об’єкт, на відміну від математичного, не лише існує до процесу роздумів про нього, але й постійно відтворюється і перетворюється і в ході цього процесу. Саме на цьому й грунтується його статус „меншої”, — правильніше сказати, динамічної точності, яка змінюється від одного роздуму до іншого” [1]. Визначення понять у науках, дотичних до політики, взяті окремо одне від одного є водночас і відносно самостійними, і взаємозалежними. Разом з тим, будучи інтерпретовані поза своїми первинними контекстами, вони можуть втрачати первинний зміст. Використовуючись дослідниками у їх поєднанні, ці поняття створюють ефект багаторазового посилення в різних варіаціях та проявах провідних модальних типів політичної свідомості — масової, групової, індивідуальної.

Відносно збагачення наукових уявлень про природу, характер і зміст політичного лідерства можемо констатувати суперечливу ситуацію. Одні дослідники стверджують: „Щодо визначення самого феномена політичного лідерства серед науковців особливих розбіжностей немає” [2]. Проте відомо, що надлишок розуміння може відіграти сумнівну службу „інформаційного плеоназму”, який паралізує волю до збереження значущості — коли „все ясно, то не ясно, навіщо продовжувати справу з цим усім” [3].

Інша точка зору виходить з того, що лідерство — явище складне і багатогранне. Наявність численних підходів до визначення цього поняття та його природи (як різновиду влади, управлінського статусу, пов’язаного з прийняттям рішень, внаслідок чого можна впливати на поведінку інших людей), приводить до висновку, що „природа політичного лідерства достатньо складна і не піддається однозначній інтерпретації”. Поряд з цим міститься визнання, що лідерство начебто вміщує і наявність „керівництва” [4].

Ситуації, коли є розбіжності смислової інтерпретації поняття „політичне лідерство”, виникають доволі часто. В більшості публікацій, опрацьованих автором, можна спостерігати суміщення понять „політичного лідерства” і „політичного лідера”, ототожнення понять „лідерства” і „керівництва”. Слід визнати, що такий стан зумовлює необхідність уточнення використання і змістового наповнення зазначених понять в політології, а саме: якими є сутність і функції політичного лідерства і політичного керівництва; в чому їх політичне, соціальне, психологічне коріння; чим відрізняється місце лідерства від керівництва в політичній системі суспільства, в чому відбувається прояв особливостей їх взаємодії з іншими суспільними та політичними інститутами; у яких випадках вони спричиняють виникнення деформацій суспільного життя, а в яких, навпаки, – виступають як спосіб їх подолання.Метою цієї розвідки є розгляд понять „політичне лідерство” та „політичне керівництво”, „політичний лідер” і „політичний керівник”, інтерпретації змісту та практики поширення в науковому вжитку, пошуку методологічного підґрунтя для їх подальшої розробки.

?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою