Сучасні організації вільнодумців

Сучасні організації вільнодумців.

Сучасні все¬світні організації вільнодумців наслідували вікові тра¬диції критики релігійного світогляду, клерикалізму а також різних форм містики і марновірства. Вони пред¬ставлені Всесвітнім союзом вільнодумців, заснованим 1880 р. Згідно з уставом, союз полемізує з релігійною догматикою і мораллю, політичним клерикалізмом, обскурантизмом, виступає за раціоналістичний світо¬гляд, свободу совісті, відділення церкви від держави. Союз друкує і розповсюджує свої періодичні видання.

Міжнародний гуманістичний і етичний союз (МГЕС) засновано 1952 р. першим президентом ЮНЕСКО Дж. Хаксі та Нобелівським лауреатом Дж. Бойд-Орром. Цей союз, штаб-квартира якого знаходиться у голландському містечку Утрехті, поста¬вив собі за мету бути альтернативою догматичній тео¬логії і релігії, що посилили свій вплив на людей у по¬воєнні роки. За останні часи МГЕС перетворився на міжнародну організацію, що має філіали більш ніж у ЗО країнах світу, В його діяльності активну участь бе¬руть багато відомих вчених, лауреатів Нобелівської премії, діячі культури, літератори і філософи. Серед них можна назвати Г. Гріна, У. Куайна (нар. 1908 р.), А. Айєрта (1910—1989 рр.) та ін.

Головний напрям діяльності МГЕС має два аспе¬кти. Перший — розробка світської етики гуманізму на основі застосування наукової методології для кри¬тичних досліджень і оцінки найновіших релігійних уявлень та боротьби проти клерикалізму. Особливу увагу МГЕС приділяє створенню глобальної етики як основи майбутньої світової спільності. Другий — ши¬рока та інтенсивна просвітницька діяльність. МГЕС видає численні часописи, проводить конференції та круглі столи, організує теле- і радіопередачі, виступає з різними заявами і закликами.

Так, у СІЛА видається часопис "Вільне дослід¬ження". Комітет наукових досліджень паранормаль-них явищ через часопис "Скептичний дослідник" ре¬гулярно виступає з критикою астрології, парапси¬хології, так званих нетрадиційних культів. Створено спеціальне видавництво "Прометей" для пропагу¬вання ідей МГЕС. Загальновідомими стали такі його видання, як "Заборонений плід. Етика гуманізму", "Трансцендентна спокуса. Критика паранормальних явищ", "Життя без релігії", "Гуманістична альтер¬натива", "Довідник скептика з парапсихології" тощо.

Діяльність обох союзів є повчальною і для ук¬раїнської дійсності. З набуттям незалежності в Ук¬раїні все більше нав'язується точка зору, що лише релігія (православна, католицька, протестантська — залежно від конфесійної приналежності популя¬ризатора) може стати основою національного відрод¬ження, а церква, в свою чергу, — основою станов¬лення вітчизняної державності. Слова "вільнодум¬ство" і "атеїзм" набувають в такому тлумаченні різко негативного значення. Такий підхід сприяв клери¬кальному забарвленню деяких статей проекту нової Конституції України, в яких була відсутня правова га¬рантія вільно ставитися до релігії або заперечувати її.

Зрозуміти подібний підхід не складно, бо він є своєрідною реакцією на варварське ставлення до української культури за радянських часів, викривлен¬ня ролі релігійної спадщини, масові репресії духовенства і віруючих українських церков, на грубість і примітивізм так званого наукового атеїзму. Проте це не виправдовує появу нових крайнощів. Необхідно па¬м'ятати, що критичне ставлення до релігії не є спад¬щиною ленінсько-сталінського терору, а є давня і благородна течія в культурі, котра керувалася ідеа¬лами вільнодумства, боротьби проти догматизму, не¬вігластва і церковного деспотизму. Саме тому вона й має право на власних прихильників.

На XI Міжнародному конгресі МГЕС, який про¬демонстрував розмах і життєвість вільнодумних, ан¬тиклерикальних традицій на Заході, було про¬голошено, що "зараз у Європі відбувається глибока гуманістична революція, пов'язана з секуляризацією суспільства, з домінуванням наукового світогляду, який стає основою глобальної етики світової спіль¬ноти". І тому теза про незаперечну роль релігії у фор¬муванні духовності і моралі доповнюється ідеалами світського гуманізму і вільнодумства, які в постійнім і толерантнім діалозі повинні йти у майбутнє. Безпе¬речно, набутий досвід необхідно використовувати для виходу з тяжкої релігійної ситуації в Україні, досяг¬нення міжконфесійної злагоди, цивілізованих від¬носин між віруючими і вільномислячими людьми.

?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою