Зворотний зв'язок

Християнство, розкол християнства, православ’я.

Тиждень перед Великоднем називається Великим або Страсним, бо в ньому відбулися Страсті Господні. Найважливіші дні цього тижня починаються від чет¬верга. Богослужіння Великого Четверга присвячене згадкам про Таємну Вечерю, яка, згідно з Євангеліями, була влаштована учнями Христа в домі одного з жи¬телів Єрусалиму на честь зустрічі єврейської Пасхи. Тут Ісус передбачає зраду Юди, відречення Петра і свою мученицьку смерть. Вечеря стала подією, котра послужила основою для встановлення християнською церквою таїнства причас¬тя: «Як вони споживали, Ісус узяв хліб і поблагословив, поламав і дав своїм учням і сказав: «Прийміть, споживайте — це Тіло Моє». А взявши чашу й подяку вчинивши, подав їм і сказав: «Пийте з неї, бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Євангеліє від Мат¬вія, ст. 26 с.26-28).У народній традиції Великий Четвер називається «Чистим», оскільки вважа¬ється, що це день весняного очищення. Ще вдосвіта господарі чистили стайні, комори, палили торішнє листя, бур'ян, госпо¬дині прибирали в хатах. Здавна вірили, що дуже добре стригтися в Чистий Четвер — не буде боліти голова і лізти волосся.

Після вечірньої служби з церкви несли «страсні» свічки, випалювали ними хрест на дверях, що мало оберігати від нечистої сили.

У богослужінні Страсної П'ятниці зга¬дується засудження, страждання і смерть Ісуса Христа. Згідно з Євангеліями, після звинувачення синедріоном (верховним су¬дом) Христа в богохульстві, іменуванні себе Месією, Сином Божим. Він був при¬ведений до римського прокуратора Понтія Пилата, який за наполяганням натовпу і первосвящеників оголосив вирок — розіп’яти Ісуса на хресті. Після довгих знущань до розп'яття та страждань на хресті він помер. Євангелісти розповідають, що в п'ят¬ницю ввечері тіло Христа було зняте з хрес¬та, обгорнуте в плащаницю і поховане

в печері. Тому головним обрядом Великодньої П'ятниці є винос плащаниці (зображення тіла Ісуса Христа в тому вигляді, в якому воно було зняте з хреста і покладене в гріб). Плащаницю урочисто виносять з вівтаря і встановлюють посередині храму для масового поклоніння і цілування. До виносу плащаниці у п'ятницю нічого не їдять і робота також не дозволяється.

Матеріальним втіленням символу воскресіння стали пасхальні яйця. Історія пасхального яйця сягає у глибину століть. Це загальнолюдський символ життя, весни, сонця. Виникнення християнської традиції пасхального яйця пояснює оповідь про те, як Марія Магдалина, якій першій, за Євангелієм, з'явився воскреслий Христос, піднесла римському імператору Тіберію червоне яйце зі словами «Христос Воскрес!» За давнім трактуванням, яйце є образ голови Адама, похо¬ваного на Голгофі, на тому ж місті, де пізніше був розп'ятий Христос, і кров Його, стікаючи по хресту, торкнулася черепа Адама. Отже, червоне яйце це ще і символ спокути гріха людини.

Світле і радісне свято Різдво Хрис¬тове, яке православна церква святкує 7 січня (католицька церква відзначає його 25 грудня), встановлене на честь народження Ісуса Христа. Це свято про¬буджує в людях найдобріші почуття, окрилює надією, адже Син Божий прий¬шов на грішну Землю... Святий вечір напередодні Різдва. Тиша ніби фізично стає складовою зимового пейзажу. Вдо¬ма запалені свічки, 12 страв на столі, серед них кутя — поминальна їжа. А наступного дня вже інший настрій — піднесений. «Христос рождається» — чути скрізь, в церкві, на вулиці, в осе¬лях людей. У кожній церкві виставле¬но шопку — зображення новонародже¬ного Ісуса Христа в яслах, в пастушій стайні, поклоніння йому волхвів. А вис¬тави вертепів (неодмінного атрибуту цього свята) переносять нас у І ст. н. е., у часи правління царя Ірода. З нат¬хненням співають різдвяні колядки, це також дуже давній звичай. А зірка на святковій новорічній ялинці нагадує про зірку, яка вказала волхвам шлях до місця народження Христа.

Різдво починало двотижневий період зимових свят. Ще 567 року за рішен¬ням Другого Синоду в Турі (Франція) були оголошені святковими всі дні від Різдва до Богоявлення — так зване дванадцятидення.

І православна, і католицька церква однаково урочисто відзначають Собор Пресвятої Богородиці (на другий день Різдва) та свято першомученика апостола Степана (на третій день).

Святкування Нового року мало світський характер і в усі часи, в усіх народів пов'язувалося з надіями на нове, краще життя.

Перший день Нового року — ще й свято Василя. Василій Великий (329— 379) — архієпископ Кесарії Каппадокійської (Мала Азія). Аскет, богослов, вче¬ний, автор кодексу чернечого життя. Братства монахів-василіян були надзвичай¬но поширені у середньовічній Європі.

Завершували зимові свята Водохрещі. Інша назва цього свята —Богоявлення. Традиція Водосвяття (Водохреща) на знак хрещення Ісуса Христа йде з V століття. Освячена на це свято вода вважається цілющою.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат