Зворотний зв'язок

Організовані і неорганізовані суперечки

Суперечка — це процес обміну протилежними думками.

Вирішення багатьох проблем сучасності можливе тільки на шляхах відкритого обміну думками, широкого суспільного діалогу, громадської згоди.

Загальним для всіх значень слова спір є наявністю розбіжностей у поглядах, відсутність єдиної думки.

В сучасній науковій, довідковій літературі слово спір служить для позначення процесу обміну протилежними думками. Однак єдиного визначення даного поняття немає.

Під спором розуміється всяке зіткнення думок, розбіжності в точках зору з якого-небудь питання, предмету, боротьба, за якої кожна зі сторін відстоює свою правоту.

Дискусією називають такий публічний спір, метою якого є з’ясування і зіставлення різних точок зору, пошук, виявлення істинної думки, знаходження правильного рішення спірного питання. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, бо її учасники самі приходять до того або іншого висновку.

Учасники дискусії, зіставляючи суперечливі судження, намагаються прийти до єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину.

Як бачите, існують різні види суперечок. Однак єдина класифікація суперечок на сьогоднішній день відсутня. До основних факторів, які впливають на характер спору і його особливості, відносять: мета спору, соціальна значимість предмету спору, кількість учасників, форма проведення спору.

Відомо, що люди, вступаючи в спір, переслідують далеко не однакові цілі, керуються різними мотивами. По меті розрізняють наступні види:

-спір через істину;

-задля переконання кого-небудь;

-задля перемоги;

-спір заради спору.

Організовані суперечки планують, готують, проводять під керівництвом фахівців. Полемісти мають можливість заздалегідь познайомитися з предметом спору, визначити свою позицію, підібрати необхідні аргументи. Але спір може виникнути і стихійно. Таке нерідко трапляється в навчальному процесі, на зборах і засіданнях.

Неорганізовані, стихійні суперечки менш продуктивні. У подібних суперечках виступи учасників бувають недостатньо аргументованими, часом наводять випадкові докази, звучать не зовсім зрілі висловлювання.

Спір заради істини набуває характеру особливої красоти, він може дати насолоду і задоволення учасникам спору. Поширюються знання про предмет спору, з’являється певність і можливість з’ясування істини, зміцнюється віра у власні інтелектуальні можливості. В результаті такої розумової боротьби людина почуває себе піднесеною і краще. Якщо потрібно відступати, здавати позиції, відмовитися від захисту думки, то неприємне відчуття від поразки відпадає на задній план.

Метою спору буває не дослідження, не переконання, а перемога. Причому домагаються її з різних мотивів. Одні вважають, що відстоюють праве діло, захищають суспільні інтереси. Вони переконані в своїй правоті і до кінця залишаються на принципових позиціях. Іншим перемога потрібна для самоствердження. Тому їм дуже важливий успіх в спорі, визнання своїх інтелектуальних або ораторських здібностей. Треті просто полюбляють перемагати. Вони бажають перемагати найефективніше.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат