Рудні ресурси України

Мінерально-сировинні ресурси. Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвива¬ються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хі¬мічна промисловість та ін.

Мінеральні ресурси поділяються на рудні і нерудні. До нерудних відносяться руди кольорових та чорних металів.

Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані — у 20 млрд. т. Основ¬ні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марган¬цю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси ні¬келю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кірово¬градській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і За¬карпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовсько¬го морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сиро¬вини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елемен¬тів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Роз¬робку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

На Сході України знаходяться Криворізький залізорудний і Придніпровський мар¬ганцеворудний басейни. Вигідне поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енер¬гетичного і технологічного палива, водних ресурсів, вигідні для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порів¬няно невеликій території немає в жодній країні світу.

Металургія США, Великобританії, Німеччини, Франції пра¬цює на імпортній марганцевій руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду імпортують також і деякі європейські країни.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Кри-ворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченсь¬ким родовищами.

Криворізький басейн розташований у західній частині Дніп-ропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39% видобу¬вають відкритим способом (кар'єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басей¬ну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами нале¬жить до найбільших у світі.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на терито¬рії Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузь¬кою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина те¬риторії перетинається залізницею Полтава—Кременчук. Розвіда¬ні запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвіду¬вальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38%. Експлуатація басейну відкритим спосо¬бом почалася з 1955 р.

Білозерський залізорудний район об'єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60— 64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд має переваж¬но вміст заліза 46—48%. В перспективі у районі збільшиться ви¬користання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25—40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65—70%. Видобуток руди в районі відкритим спо¬собом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.Про наявність залізних руд на території Керченського півост¬рова було відомо ще наприкінці XIX ст., але ґрунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися з 1926 р. і в повоєнний період. Керченський залізорудний район охоплює кілька родо¬вищ, які розташовані на північному і східному узбережжі півост¬рова. Загальні запаси становлять 1,8 млрд. т. Вміст заліза в руді сягає 37—40%. Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ва¬надію, фосфору, миш'яку.

123
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою