Зворотний зв'язок

СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ

Проблема полягає в тому, що залишаючись насамотi зi своїми особистими iнтересами, люди часто спонукаються тим, щоб скористуватися внесками iнших у добробут громади в цiлому.

Ситуацiя дармового користування плодами чужих зусиль виникає не тiльки через бажання поживитися за чужий кошт. Воно виникло також тодi, коли людина побоюється що хтось iнший "на дурняка" скористується плодами її зусиль. Це явище отримало назву "ефекту сисуна" (sucker effect). Люди звичайно не схiльні грати роль "сисуна", але вони зменшують свiй внесок у спiльну групову справу, коли вважають, що хтось таку роль грає.

8. Групове мислення .

Ще одне групове явище, яке ми маємо розглянути - це групове мислення (Groupthink). Цим термiном соцiальний психолог Iрвiнг Дженiс (Irving Janis) запропонував позначати той процес прийняття рiшень, що вiдбувається у таких мiцно згуртованих групах, у яких їх члени настiльки сконцентровані на змiцненi групового консенсусу, що придушують критичне мислення. Це явище Iрвiнг Дженіс iллюстрував прикладом

прийняття рiшення адмiнiстрацiєй Кенедi про вторгнення на Кубу у Затоцi Свiней (Bay of Pigs) у 1961 роцi. Пiзнiше, аналiзуючи негативнi наслiдки цiєї акцiї ( посилення влади Кастро, консолiдування вiдносин мiж Гаваною Москвою, розмiщення на Кубi радянських ядерних ракет та iнше), Джон Кенедi запитував: "Як ми могли бути такими дурними?". Тому, що не тiльки президент та його радники недооцiнили армiї Кастро, але вони виявилися навiть не спроможнiми розшукати у багатьох iнстанцiях вiдповiдну iнформацiю, яка реально була у США (Афганістан, 1979).

В умовах групового мислення члени групи подiляють iлюзiю невраз ливостi своєї логiки ., що веде до надупевненостi i готовностi ризикувати без достатнiх пiдстав. Спiвучасники групового мислення беззастережно вiрять у внутрiшню правоту своєї справи - у випадку з адмiнiстрацiєю Кенедi - у необхiднiсть скинути силою режим Кастро.

У ситуацiї групового мислення члени групи вимагають згоди, i застосовують тиск на тих, хто висловлює якийсь сумнiв щодо запропонованого напрямку дiй. Вони вiдвертають розходження у думках i практикують самоцензуру (self-censorship). Пiзнiше з'ясувалося, що Державний секретар (Dean Rusk) i мiнiстр оборони (Robert McNamara) зовсiм по-рiзному розумiли план вторгнення, хоча брали участь у тих самих засiданнях.

Проаналiзувавши 19 головних мiжнародних криз за 35 рокiв пiсля другої свiтової вiйни Iрвiнг Дженiс прийшов до висновку, що у 37 вiдсотках ситуацiй . адмiнiстрацiя США демонструвала у значнiй мiрi прояви групового мислення ..

Групове мислення зустрiчається також у iнших галузях соцiального життя - особливо у корпорацiях та iншiх великих органiзацiях.

9. Груповий конформiзм .

Дослiдження групового мислення засвiдчили наявнiсть у групах потужнього соцiального тиску, що породжує конформiзм (conformity), (conformity дослiвно - "відповідність"). Хоча цей тиск якiсно впливає на поведiнку людей, вони часто навiть не пiдозрюють про це.

У дослiдженнях Музафера Шерiфа 3-х рокiв вплив групи на особисте сприйняття був показаний на прикладi оптичної iлюзiї. Суть цiх дослiджень така. Коли люди дивляться на маленьку нерухому пляму свiтла у темнiй кiмнатi, вони сприймають її як таку, що рухається хаотично у рiзних напрямках. При цьому, уявлення рiзних людей про те, наскiльки далеко пляма відхиляється, - рiзнi. Шерiф протестував рiзних людей поодинцi i зафiксував їх уявлення. Потiм вiн зiбрав в одну групу тих людей, чиї бачення найбiльше вiдрiзнялися один вiд одного. Вiн попросив їх знову подивитися на свiтлову пляму i голосно розповiсти, що вони бачать. За таких умов сприйняття людей наближалося до групового уусередненного. Пiзнiше, знову на самотi, вони вже не поверталися до свого попереднього бачення i продовжували притримуватися стандарту групи. Цiкаво, що бiльшiсть з них стверджували, що прийшли до такого висновку самостiйно, i група не мала на них нiякого впливу.З iншого боку явище конформiзму дослiджував Соломон Аш (Solomon Asch). Вiн пропонував студентам, що брали участь у експериментах, визначати лiнiї однакової довжини на двох зображеннях. Вiн просив членiв групи з дев'яти осiб говорити вголос ., якi лiнiї вони вважають однаковими. Однак, всi члени експериментальної групи - крiм одного - були помiчниками Аша, i свiдомо давали домовлену невiрну вiдповiдь. I хоча вiрна вiдповiдь була очевидною, 1майже третина вiдповiдей пiддослiдних повторювала ту невiрну вiдповiдь, яку давала бiльшiсть групи .. У цих випадках пiддослiднi всупереч тому, що бачили, погоджувалися з твердженнями бiльшостi членiв групи. Таке погодження i отримало назву кон формiзму, а вiдповiдна схильнiсть iндивiда - назву конформностi.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат