Я і діти вулиці

План

Вступ3

1. Вільний час: друг чи ворог?3

2. Я і мої однолітки4

2. Асоціальні групи молоді7

Висновки9

Література10

Вступ

Я вважаю, що нам, сучасним старшокласникам, випала виняткова доля: початок нашого дорослого життя збігається з початком третього тисячоліття. На перший погляд, це дуже незвичайно і цікаво, адже не кожному поколінню так щастить. Та це лише на перший погляд, бо знаю, що в серці кожного з нас затаїлася тривога, насторожене очікування: що чекає мене попереду, у дорослому житті?

Думаю, не помилюсь, коли скажу, що кожний старшокласник вже більш-менш визначив своє майбутнє (чи то сам, чи то за допомогою дорослих). Та які б плани ми не будували щодо особистого життя, всі вони, об'єднані воєдино, скеровані на головне — служіння своїй країні, на сприяння її зміцненню, розквіту, на її звеличення у світових масштабах. Я твердо в цьому переконана і вважаю саме це головним покликанням і призначенням моїх однолітків.

1. Вільний час: друг чи ворог?

Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя. І від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме, мабуть, це життя і доля взагалі.

За ці 24 години людина встигає зробити немало різних справ; одна — більше, інша — менше: все залежить від характеру і можливостей. Як же трапляється, що, маючи один і той же часовий ресурс, ми одержуємо абсолютно різні результати в навчанні, праці, у справах?

Відповідь, на мою думку, криється у раціональному і розумному використанні вільного часу. Одна людина за годину-дві між важливими справами знайде кілька цікавих відомостей в книжках, може зайнятись спортом, врешті-решт посадити квіти або дерево. Інша ж за цей самий час ледве встигає дати ладу своєму зовнішньому вигляду або насититися спогляданням з вікна подій на вулиці.

Та це — в кращому випадку. Наскільки гірше, коли, аби згаяти вільний час, людина вдається до непристойних і згубних вчинків: авантюр, правопорушень. Або знаходить таких же, що байдикують, «друзів», і тоді ця «співдружність» може заподіяти лиха і собі, і оточуючим людям.

Серед моїх знайомих є чимало однолітків, що мають талант або хист до якоїсь справи. Та, на жаль, не всі вони мають можливість відвідувати гуртки та секції, бо їх батьки не завжди спроможні це оплачувати. Добре, коли потрапляють до рук цікаві книжки або випадає зайнятися корисною та захоплюючою справою!

Нещодавно мене дуже вразили статистичні дані, за якими останнього часу бурхливо зросла дитяча токсикоманія, наркоманія, злочинність. Діти іноді краще за дорослих знають, що саме краще вдихнути, чим саме краще вколотися, що випити, щоб одержати ілюзію щасливого стану. Але ж це дійсно лише ілюзія, та й вона - тільки на деякий час! А от шкоду малому організму вона робить на все життя... Крім того, відсутність грошей на нові і нові «дози» штовхає молодих на безжалісні злочини, назавжди ламаючи їхні долі.

Ось і виходить, що не такий вже він і легкий, цей «вільний час», бо часто стає випробуванням на громадську зрілість, людяність, зрілість власної позиції.

123
?



Українські реферати









© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою