Зворотний зв'язок

Основні теорії вибору, функціонування та моделювання РВК

У зв`язку з тим, що у 90-і рр. Мобільність фінансовго капіталу стала реальною та відбувається усунення останніх обмежень руху капіталів за вимогами МВФ, постає питанні, чи мають дотримуватись фіксації курсу країни з розвиненою фінансовою системою? Вільямсон вважає, що може, якщо органи валютного контролю встановлює курси придбання та продажу достатньо близькими один від одного (як в ЄВС), або вони можутьь дозволити ширший проміжок з точними або м`якими межами (як пропонується у підході цільових зон). ВК може бути керованим, якщо монетарна політика підпорядковується цілям ВП (наприклад, засобами нестерилізованих інтервенцій). Водночас там, де монетарна політика повинна використовуватись в першу чергу для внутрішнього макроекономічного управління (як у США, Японії, ЄВС вцілому), необхілно застосовувати ширші межі.

Незалежно від того, яка модель управління ВК обрана, виникає питання, як треба змінювати з часом цільовий курс. Вільямсон наголошує на двох цілях:

1)запобігати змінам у мотиваційній структурі, які іноді виникають на ринку;

2)змінювати систему стимулів, коли очевидно, що існуюча ціль вимагає значних змін у платіжних потоках (реальний шок) або коли така ціль несумісна з макроекономічною рівновагою; (8)

Розгляд питання про непостійні зміни у мотиваційній структурі призводить до появи двох інших питань. Перше – чи прив`язувати (або націлювати) національну валюту до кошика валют чи до якоїсь певної валюти. Це питання фактично означає знаходження балансу між макро та мікро економічною стабільністю. Прив`язка до кошика валют дозволяє забезпечити макроекономічну стабілізацію, але спонукує до непостійних змін в індивідуальних ВК, тоді як прив`язка до певної валюти призводить до стабілізації саме цього курсу із одночасною наявністю періодичних змін в ефективному ВК (що має важливе значення для макроекономічної стабілізації). У світі, де більшість валют знаходиться у стані плавання відносно одна одної, вибір має забезпечити стабільність, якої країна дотримуватиметься у майбутньому.Зважаючи на вимогу щодо наявності певного порогу у ЗЕД (див. вище), Вільямсон рекомендує прив`язку до певної валюти у випадку, коли обсяг зовнішньоторгівельного обороту, вираженого у певній валюті, є більшим за 50%, у інших випадках – прив`язка до кошика валют.

Ще одне питання – до кошика з яких валют потрібно прив`язувати валюту? У 80-их роках під час аналізу застосування подібного типу прив`язки вчені надійшли висновку, що потрібно включати до кошика валюти найбільших торгівельних партнерів. Ваги валют у кошика легко розрахувати на основі даних торгівельного балансу. Водночас слід пам`ятати, що недоцільно запроваджувати прив`язку до кошика, аналогічного з кошиками країн-конкурентів. Подіьна практика у країнах Азії призвела до втрати конкурентоспроможності економік цих країе відносно одна одної й як наслідок у світовому масштабі. (8)

Другим питанням щодо непостійних змін у структурі мотиваційних стимулів є необхідність коректувань прив`язки задля елімінації впливу диференційної інфляції (різниць у рівні інфляції між країнами прив`язки). Для товарів, які не є традіційними товарами експорту даної країнами, шкідливим є не тільки тимчасові ерозії у диференційній інфляції, але й непевненість щодо майбутнього реального ВК (це питання буде розглядатись детальніше у другому розділі). Це твердження було вперше висунуто та обгрунтовано на конференції, присвяченій повзучій прив`язці у 1979, особливо у роботах Дорнбуша та Вільямсона. (8, 398-401) Ствержувалось, що політика коректування прив`язки може бути дестабілізуючою у макроекономічному сенсі. Цільовий реальний ВК, який призводить до занадто великого підвищення конкурентоспроможності товарів на міжнародних ринках, може спричинити пришвидшення інфляційних механізмів в економіці, так само як як цільовий рівень безробіття, що є меншим за природний рівень. Джефрі Сакс стверджує, що саме така політика, підтримана МВФ, призвела до гіперінфляції в Югославії у 1989р. (11)У принципі, ніхто не може гарантувати правильність встановлення цілей. Те, що ціль є неефективною, стає очевидно тільки тоді, коли виникають труднощі у підтримці платіжної спроможності країни за рахунок придушення темпів зростання виробничого потенціалу. Аналогічно, пришвидшення темпів інфляції може свідчити про те, чи справді переоцінка цілі є настільки доцільною для конкурентоспроможності, як це вважалось на початку. Не є аксіомою навіть те, чи є доцільним корегувати цілі відносно реального ВК. Іноді набагато краще зробити більш жорсткою фіскальну та монетарну політику, змінити формулу індексації зарплат або зробити ринок праці більш гнучким. (8, 400-401)

Вільмсон робить висновок, що не є прийнятною навіть думка про ймовірність зміни прив`язки, окільки це породжує непевність на ринку, змінює мотивацію на антисоціальну та генерує кризу. Кругман показав, що існування зони коливань ВК призводить до появи дестабілізуючих спекуляцій замість підтримуючих. (8, 402)


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат