Заповідники, парки, резервати Закарпатської області

Зміст

Заповідники

Ботанічні резервати та пам'ятки природи

Ландшафтні парки

Геологічні й геоморфологічні резервати та пам'ятки природи

Закарпаття охоплює тепліші південно-західні мегасхили Карпат, на яких формування рослинного покриву у польодовиковий період проходило дещо інакше, ніж на північно-східних, холодніших, мегасхилах. Цей істотний факт, а також вплив теплого клімату лісостепової зони Угорщини та Румунії наклали певний відбиток і на сучасний характер рослинного покриву.

Так, в Закарпатському передгір'ї зростають такі представники балканської та субсередземноморської дендрофлори, як липа пухнаста, бузок угорський, ясени білоцвітий і вузьколистий та інші. Вони заслуговують особливої уваги щодо охорони. Вище дубових лісів з дуба звичайного зональне поширені діброви з дуба скельного, які у північно-східному напрямку, крім Буковини, відомі тільки у вигляді острівних осередків на Розточчі, Поділлі, Поліссі, в Литві та Біловезькій Пущі. На Закарпатті у цій формації зустрічаються асоціації діброви деренової, бирючинової, відомі в південних Карпатах та інших районах Південної Європи.

У найтепліших районах разом з дубом скельним зростають південноєвропейські види — дуб бургундський, дуб багатоплідний, дуб Далешампе, дубова омела, первоцвіт безстеблий, шафран банатський, перлівка трансільванська та інші. Вони надають цим лісам специфічних фітоценотичних рис і вимагають дбайливого збереження. Незважаючи на дуже давню експлуатацію лісів Закарпаття, тут збереглись значно більші площі цінних у природоохоронному відношенні пралісів, ніж в інших областях. Організуючи їх охорону, потрібно пам'ятати, що завдяки теплому й помірному клімату, наявності різноманітних природних і слабоокультурених ландшафтів, а також великій кількості лікувальних мінеральних джерел, Закарпаття багате бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Тому мережу заповідних територій слід пов'язувати з завданням раціонального використання цих ресурсів.

Питанню територіальної охорони цінних для науки й народного господарства заповідних об'єктів живої й неживої природи в області приділялась постійна увага і тому справа організації мережі державного природно-заповідного фонду тут поставлена порівняно добре. Подаємо за висотно-зональним принципом природоохоронну характеристику важливіших, затверджених та запроектованих заповідних об'єктів.

ЗАПОВІДНИКИ

Угольський тисово-буковий масив Карпатського державного заповідника розташований в центральній частині Полонинських Карпат на південних мегасхилах хребта Красна, який тягнеться в південно-східному напрямку між річками Теребля й Тересва довжиною близько 25 км. Найвищі його вершини Топаш(1552 м), Грона (1568 м), Руса (1498 м), Климова (1495 м).

У передгір'ї в районі сіл Драгова, Кричева, Малої й Великої Угольки, Новоселиці та Широкого Луга залягають юрські вапняки, місцями вони виходять на поверхню, утворюючи стрімкі гребені, мальовничі скелі-останці, карстові воронки. В цих місцях збереглась багата й своєрідна флора й рослинність, представлена рядом реліктових видів та угруповань, що заслуговують охорони.

Завдяки сприятливим орографічним умовам, масив Красної не зазнав останнього зледеніння. Його південні схили покриті переважно буковими, місцями ялицево-буковими та смереково-ялицево-буковими лісами. Найкраще збереглись букові праліси на вапняках та флішових породах в околицях Малої й Великої Угольки. Вони у 1964 році були оголошені на площі 4734 га заповідними й узяті під охорону як частина Карпатського державного заповідника. З лівого боку до Угольського масиву примикає затверджений Закарпатським облвиконкомом Широколужанський фауно-флористичний заказник площею 5616 га, а справа розкинулися мальовничі, слабоокультурені ландшафти навколо штучного водоймища Теребля-Ріцької ГЕС та Синевирського озера. Наявність цінних в естетичному відношенні гірських ландшафтів цього району (Синевирський ландшафтний парк) у поєднанні з унікальними для Центральної Європи пралісами на південних мегасхилах згаданого гірського масиву дозволяє організувати в недалекому майбутньому національний парк Красна на площі понад 40 тис. га. Основою парку можуть бути заповідні угольські та широколужанські праліси, що збереглись на площі понад 10 тис. га.

123456789
?






© 2011 - 2017 Реферати на тему | Реферати українською мовою безкоштовно | Скачати бесплатно реферати українською мовою