Зворотний зв'язок

Бронежилети та розвантажувальні системи

6.5 клас захисту – від звичайних куль снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

7.Клас 5А – від бронебійних куль автомата Калашникова на дистанції від 10 метрів;

8.6 клас захисту - від бронебійних куль Б-32 снайперської гвинтівки Драгунова на дистанції від 10 метрів.

Тепер слід розглянути матеріали, з яких виготовляються бронеелементи бронежилету. На теперішній час існують три матеріали для виготовлення бронеелементів:Метали – сталь, титан. Броньові пластини зі сталі та титану використовуються у бронежилетах 4-5 класів захисту. Метали вирізняються високою стійкістю, і можуть витримувати багатократні влучання. Виробництво бронежилетів зі сталевими елементами відносно дешеве. Проте вони мають суттєві недоліки. Перш за все вони доводять масу бронежилета до 8-10 кілограм. Крім того металоелементи не рятують від заперешкодної дії кулі. Річ у тім що куля має й інтенсивну заброньову дію. Навіть якщо бронежилет не пробито, куля однаково завдає надпотужний удар по людському тілу, пошкоджуючи тканини й органи. Це вже може викликати у кращому випадку тяжке поранення з повною втратою боєздатності. В гіршому випадку це призводить до смерті внаслідок пошкодження органів та внутрішньої кровотечі. Бронежилет будь яких класів рідко коли можуть врятувати від пострілу дробовою рушницею.

На теперішній час конструкторами ведуться активні та успішні роботи по винайденню нових технологій обробки металів, які дозволяють виготовляти полегшені сорти сталі та її сплавів, які суміщають в собі легкість та міцність. Тож бронеелементи на основі металів своїх можливостей ще не вичерпали.

Тканини. У 60-х роках було винайдено спеціалізовані балістичні тканини (келар, певні сорти поліетилену). Вони вирізняються міцною молекулярною структурою. На відміну від металевих бронеелементів кілька шарів балістичної тканини ефективно нейтралізують заброньову дію кулі. Тканинні бронежилети мають прийнятну масу (3-4 кг.).

Проте тканини не позбавлені недоліків. Межа тканинних бронежилетів – 1-3 клас. Балістичні тканини уже не тримають кулі штурмових гвинтівок. Також тканинні бронежилети досить дорогі у виробництві.

Ще одним матеріалом для виготовлення бронеелементів бронежилета є керамічні матеріали. Керамічна броня є дуже міцною. Вона трохи легша за металеві, але важча за тканинні бронеелементи. Але керамічні бронелементи мають один принциповий недолік – низьку живучість. Після двох-трьох влучань кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. А уламки броні при влучанні кулі завдають додаткових поранень стрільцю. Керамічні бронелементи є також дуже дорогими у виробництві.

Як згадувалося вище наука на даний момент не спромоглася винайти матеріалу, який би суміщав усі позитивні характеристики вищеперелічених матеріалів. Тож конструктори при розробці бронежилетів застосовують комплекс заходів, які опосередковано підвищують ефективність бронювання. Найрозповсюдженішим заходом є застосування модульних конструкцій бронежилетів. Суть в наступному: виготовляється бронежилет 1 або 2 класу захисту (наприклад тканинний). Сам жилет оснащується кишеньками з балістичної тканини, у які вставляються сталеві або керамічні бронепластини, які закривають найбільш важливі внутрішні органи людини (серце, печінку, тощо). Таким чином бронежилет за своїми властивостями можна „підтягти” до 3-5 класів захисту.

Ще одним розповсюдженим заходом є інтеграція бронежилету з іншими елементами спорядження піхотинця, які виконують роль пасивної броні. Подібні бронежилети оснащуються стандартним набором кишень та підсумків для перенесення боєприпасів та різноманітного спорядження. Якщо куля влучить наприклад у підсумок з набоями, вона деформується та витрачає частину своєї енергії на подолання перешкоди. Таким чином бронежилету легше зупинити кулю, яка частково втратила початкову швидкість та енергію. Крім того розміщене на бронежилеті спорядження дозволяє швидше його діставати й застосовувати при потребі.

Серйозну небезпеку становлять кулі які рикошетують при влучанні та утворені під час пробиття вторинні осколки, які утворюються під час влучання чи пробиття броні (частини кулі, частини спорядження та уламки розбитої бронеплити). Тому бронежилети оснащуються зовнішнім покриттям та підбоєм з спеціальних тканин, які запобігають рикошетові, оберігають стрільця від поранень вторинними осколками при влучанні кулі та ослаблюють заброньову дію кулі.

При конструюванні бронежилетів конструктори дотримуються наступних умов:


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат