Зворотний зв'язок

Прометей

Загальні відомості про твір та його авторів.

К.Б.Стеценко народився 24 травня 1882 р. в селі Квітки на Канівщині. Його дитинство насичене багатьма враженнями. Змалку композитор жив серед простих людей, дуже любив народні пісні. Здобував освіту в Києві. Творчий шлях Стеценка дуже короткий (помер 1922 року). Музична спадщина не надто велика за кількістю, але роль його творчості просто неоціненна. Він зумів сказати своє вагоме слова в багатьох жанрах української музики – романсів, хорів, кантати, опери, особливо в обробці українських народних пісень.

Музичний жанр – хорова поема з супроводом.

Літературний текст

В літературному тексті твору розповідається про тяжкі муки Прометея, який висить розп’ятий на скелі за те, що він приніс людям вогонь і цим самим викликав гнів богів.

У цьому творі ця міфічна легенда асоціюється з міфічним революційним рухом. Борці за свободу звертаються до Прометея в своєму гнівному пориві. Їх теж “клюють за щирую ідею”, як Прометея, але не орли, а ті, що стоять за старими порядками. Гинуть борці долаючи всі перешкоди, які стоять на їхньому шляху, але на їх місце стають нові. І вони доносять до людей той вогонь повстання, ту іскру правди.

Тема твору: Зображення поневоленого, але не скореного народу, духу єдності, міцності протистояння.

Ідея твору: незважаючи на гноблення, показано, що народ не змирився з своїм становищем і прагне кращої долі.

Музично-виражальні засоби.

Жанр твору – кантата патріотичного змісту.

Форма твору – три частинна.

Характер мелодії.

Темп твору помірний, мелодія широка, протяжна, цим підкреслюється незламний дух борців. Перше, що настроює нас на твір, є акомпанемент ний вступ, його мужні, закличні інтонації.

Звучання вольових, величаво піднесених інтонацій підводить нас до основної теми твору.

Хор вступає на ріапо підкреслюючи тим самим важливість своєї міфічної розповіді.

Поступово рух мелодій прискорюється, звучання твору доходить до forte, не втрачаючи свого поступового плавного руху, тут беру верх окличні інтонації.

З початку другої частини кожна хорова партія бере на себе ініціативу, ніби перекликаючись між собою і зливаються у четвертому такті.

Далі мелодія повертається в свій попередній характер, поступово стихає і далі вже звучить притишено скорбні інтонації, які імітують загибель людей. Починаючи з 43 такту відбувається переклик в теноровій партії ніби показуючи, що все ж таки історична правда, міцність братської згоди мають можливість втрати в керівній боротьбі.

Метро ритмічні особливості

Найбільш характерний малюнок:


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат